Автор: Василий Бережанский1
Тема:Гражданская лирика
Опубликовано: 2017-01-18 14:58:58
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Віз загрузлий

Є у світі казка,
Знає про неї всяк,
Як в віз запряглися,
Лебідь, щука й рак.
І най які потуги,
  -Чути шум і гам,
А віз не зрушив з місця,
Стоїть понині там.

Стоїть  віз в Україні,
Стоїть вже надміру століть,
Багато хто в нього впрягався,
А він де стояв, там й стоїть.

Впрагались князі і гетьмани,
Тепер, запряглись демократи.
Ніяк не рушає віз з місця,
Продовжує там стояти.

Казку треба розуміти,
То діточкам малим наука.
А нинішнім мужам державним,
   -Так запрягати віз загрузлий,
    -То курям насміх, а нам мука.

Треба їхати вже скорше,
Других здоганяти,
То, як Галицький Данило,
  -Так треба впрягати!

Тож учіться в цього князя,
Праві, демократи,
Як держави віз тягнути,
Нею керувати.

P.S.: Дорогі  мої  вкраїнці-
        Дійсьність в нас ця казка.
        Як, і ким наш віз тягнути,
        Думайте, будь ласка!

История cоздания стихотворения: