Автор: Василий Бережанский1
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-01-27 16:05:37
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

"побиті горщики"

Горня створив, гончар удАле,
-розмалював,навів свій блиск.
-Піч розігрів,щоб дим угарний,
не шкодив полив'яний лиск.

Удався горщичок на славу,
жаль пхати в піч,краще в музей:
-йому не місце на базарі,
-нема в народу тих грошЕй.

Поніс лив'яний до музею,
- відмова там,-не раритет:
-то занесу, у "верхню" Раду!...
--Є там розмова,-тет-а-тет...

Взяли цей "витвір". Вказали місце
(ой, леле, скільки у ряду стоїть...).
-Той боком,а той днищем блисне,
а той, що зверху,-втратив блиск:
-обтерся глянець!..-"От удача"
(подумки тішиться гончар).
Уже нема в них того лоску,
а мій товар, лицем товар!

НенАроком-о Боже-лихо!!
Рука, піднявши свій гірнець:
-впОпихах, ставлячи, впопИхах;
-потрощила все нанівець!!
Впали збанцІ.Нема вже ради,
-лоск вже не той,як не ліпи...
...........       ..........   ..........
А Гончарам, я дам пораду:
-не ліпіть гОрщики у Раду,
-зліпіть до вжИтку придатнИй.

История cоздания стихотворения: