Автор: Янина
Тема:Стихи о войне
Опубликовано: 2017-02-03 22:04:20
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Намалюй менi життя

Намалюй мені пташку у синьому небі
і сонце,
Намалюй мені гілку берези, та в саме віконце.
Намалюй мені душу, та так, щоб рука не здригнулась.
Намалюй мені смерть, ту, що новим життям обернулась,

Рідні очі батьків зі сльозою надії і суму,
І старенького діда, що думає тяжкую думу,
Тихі трави, порослі на давніх стежках позабутих,
Намалюй мені мрію дитячу, та щоб без отрути.

Намалюй мені гори і місяць, що плине поволі,
А над ним - зорі-душі і тихую пісню-молитву.
Намалюй мені дихання осені в чистому полі
І сьогоднішню нашу останню запеклую битву.

Намалюй мені те, що життям зветься в мирні хвилини,
Що закрили від нас дикі спалахи градів навіки!
Намалюй мені... Ні, намалюй для моєї дитини
Як Господнії анголи нам закривали повіки.

История cоздания стихотворения: