Автор: Янина
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2017-02-06 17:17:23
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Вона завжди була над нашими поглядами, подихами, намаганнями.
Вона завжди вальсувала в ритмі кохання, разом із чеканнями,
Відстежувала всілякі мінливості, мрійливості, бажання сердець із надією,
Була часом стривоженою, розлюченою, гнівливою та знахабнілою.
Ми пізнали її в нестерпному смутку, спогадах та невичерпності,
В навіженостях долі, відсутності спроб, напівштучній образі та впертості.
То ж і нині, незграбно тримаючи наше осіннєє щастя за руку,
Пам`ятаємо ми, що кохання супутницю має незмінну - розлуку.
История cоздания стихотворения:
Душевно откликнулось,
дорогая Жанетта! С теплом души к твоей душе, |
Рецензия от: Елена Максимова 2024-03-29 08:55:12 |
Один, услышав,
утвердился... Другой, напротив, обозлился,- Их, к сожаленью, большинство... Иисус собрать детей стремился, А сатана над Ним глумился, Распространяя ложь и зло!.. Так и сегодня происходит. Не научился мир любви!.. Святую Истину находит Душою кроткий в эти дни! |
Рецензия от: Василий Омельченко 2024-03-29 07:39:50 |
Просто чудово! До чого ж мальовнично, з великим почуттям описана звичайна, на перший погляд, подорож! Нових вражень і добрих пригод! |
Рецензия от: Владимир Рудов 2024-03-29 06:50:33 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |