Число 24. «Не стати на бік чуми»: Неймовірні історії з життя та крилаті фрази Ліни Костенко / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
Немає часу на поразку: вірші Ліни Костенко про сучасну війну / АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія" / |
Автор: Умована Я
Тема:Романтическая проза
Опубликовано: 2017-03-29 13:18:33
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Люблю проводити паралелі та придумувати асоціації. Якщо в житті щось
важко зрозуміти-необхідно намалювати картинку цього в думці.
Жила-була маленька дівчинка, бігала вона по широкій доріжці в світлому
літньорму парку, сміялась та їла морозиво. В неї був зав'язаний хвостик,
високо на тім'ячку, так вона здаватись ще більш безтурботною. Навколо
ходили люди, на яких вона не звертала уваги, але пройшов один хлопчик,
у нього було щось цікаве в руках, вона не знала Що це і навіть не бачила,
але відчувала. Це Щось надто сильно манило її. Побігла маленька за ним.
Він пришвидшив хід та звернув в густий ліс, їй було не до страху, її вабило
приємне світло, що виходило з того, що було в його руках. Хлопець на
секунду зупинився, дівчинка підбігла та квапливо заглянула в середину.
Після побаченого вона вже не могла бути попередньою. Там було безліч
ІНШИХ думок, зовсім інших, які не дозволяли жити попереднім життям,
вони збавлювали її, фарбували все навколо яскраво-неоновими
фарбами, як наркотик. Хлопчик пригостив дівчинку, вона зкуштувала
шматочок та відчула небувалу силу в собі та багато-багато енергії. А він,
швидко та беземоційно, поклав це в сумку, без прощань та пояснень
пішов у іншу сторону, пришвидшивши крок. Вона намагалась наздогнати
його, кричати в слід та він її вже не чув і не бачив, він йшов далі. Згодом
повністю пропав з поля зору, залишивши її саму в лісі... в темному,
безлюдномому, моторошному лісі, без ліхтарів, їжі та зв'язку. Їй було
дуже страшно та самотньо.
Ніч пройшла, вона вижила. Довго бігала по лісу в пошуках інших стежок
та можливостей. Дівчинка розуміла, що повернутись на її звичну,
безпечну стежку- завдання з серії неможливого та небажаного вже.
Зібравшись думками та силами, вона пішла своєю дорогою. Поступово
на ній з'являлись нові люди та відчуття. Вона дорослішала, розпустила
волосся , змінила футболку з літнім квітковим принтом на більш відверту
темного кольору.
Стежка її довела до нових та світлих галявин, вона знов почувалась
щасливою та безтурботною. І там вона зустріла його.
"Тепер ти готова. Хочеш подивитись що то було?"
І хоча вона думала, що приймала рішення і могла в будь-який момент
відмовитись, вибір вже був зроблений. Він їй зав'язав очі, взяв за плечі та
невдовзі вони розчинились в глибині лісу.
Що відчувала вона? Страх за те куди вони прийдуть, переживання як
воно буде? Ні...Вона просто йому довірилась.
История cоздания стихотворения:
Стих написан хорошо, читается легко, есть ощущение чувств! Удачи в любви! |
Рецензия от: Геннадий Ронжин 2024-03-19 13:04:12 |
Дай Бог, чтобы так и было. |
Рецензия от: Алексеева Татьяна 2024-03-19 12:54:30 |
... Есть грозный Судия,
он ждет. Он не внимает звону злата, И мысли, и дела Он знает наперед... |
Рецензия от: Всеволод 2024-03-19 12:39:57 |
В одних тільки "Марусі Чурай" та "Берестечку" великої Ліни Костенко є відповіді на всі питання буття нашого народу, в тому числі (...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-19 09:23:19 |
"Кожен мав би зрозуміти, що для України її духовність, мова, література – це останній рубіж самозахисту, остання надія відстояти себе перед агрес(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-18 08:40:24 |