Число 24. «Не стати на бік чуми»: Неймовірні історії з життя та крилаті фрази Ліни Костенко / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
Немає часу на поразку: вірші Ліни Костенко про сучасну війну / АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія" / |
Автор: Умована Я
Тема:Романтическая проза
Опубликовано: 2017-04-04 14:04:19
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Те про що ми сміємось стосується нас особисто. Ніхто не здогадається і
не відчує цього настільки відверто. Кухня, яка ще вчора була холодною
та наскрісь продимленою цигарками, стала надзвичайно темлим та
затишним місцем. Бесіди, що охоплюють півсвіту своєю енергійністю та
пів-океану своєю глибиною, залишають відбиток на декілька днів та
задуману посмішку з поглядом в підлогу. В цей раз не зупинемось.
Перемикач на "включено". Дай волю думкам та
мріям, місцями неприйнятним та руйнівним... але, в будь-якому випадку
тим, що дарують натхнення.
Ми потрапили в одне купе, випадковості не випадкові. Всі вийшли, а ми
залишились. Так, про це говорилось надто довго, фантазувалось як це
буде, коли і де. І ось ми дивимось однин на одного, лежачи на верхніх
полицях. Кожний з нас знає чого хоче, але я дограю роль стриманої, а ти
роль того, хто без мого відвертого бажання "ні-ні". Так і зависли.
Темно, за вікном періодично блимають ліхтарі. В повітрі літає ендорфін,
адреналін та тестостерон. Повітря розсікають блискавки напруження. В
моїй голові: "Хочу-хочу, чи не хочу, чи не настільки сильно... ааа, що
робити?? Божечки, так страшно. Чому він нічого не робить. Все, я
налаштувалась... Давай, потягнись до мене і я не буду перечити,
відштовхуватись та сперичатися. Мене трусить так, що ти зараз почуєш
та відчуєш це, ще трішки та мене розірве на шматки. Чого ж ти чекаєш,
невже не видно все в моєму погляді, невже не відчувається мого
бажання сильнішого за будь-що на світі. Не питай нічого, просто притягни
мене до себе. Аааа, впасти та знепритомніти простіше ніж це все.
Стоп, спинися, дай собі право на цю емоцію, побудь в ній.
Нііі!! Розвернулась на інший бік, накрилась з головою ковдрою".
Прокинулась, коли на дворі був ранок, а провідник роздавав білети.
"Зина, Зина...нуйоптваюмать😂😂😂😂"
История cоздания стихотворения:
Да, без разлук нет встреч! Но без них была бы одна непрерывная встреча! |
Рецензия от: Мишигас 2024-03-19 10:52:04 |
Мудро! Дякую за вірш. |
Рецензия от: Світлана Пирогова 2024-03-19 09:35:50 |
Україна пручається, як
Лаокоон, обплутаний
зміями. Вона німо
кричить, але світ не чує.
Або не хоче почути. Ліна Костенко Дай Боже здоров'я цій прекрасній людині! Дякую, Таню, за чудовий матеріал. |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-19 09:30:54 |
В одних тільки "Марусі Чурай" та "Берестечку" великої Ліни Костенко є відповіді на всі питання буття нашого народу, в тому числі (...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-19 09:23:19 |
"Кожен мав би зрозуміти, що для України її духовність, мова, література – це останній рубіж самозахисту, остання надія відстояти себе перед агрес(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-18 08:40:24 |