Автор: Юрий Пересичанский
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-02-27 15:55:13
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Зима — білий кістяк зітлілого літа
З чорними очницями туги.
Зима — на півслові обірвана розповідь ранку
Про свою ніжність рожеву.
Зима — білий мармур безкровного
Забальзамованого морозом дня,
Коли мені на долоню
Повільно падає й тане
Холодна біла сніжинка,
Як на долоню Бога
Повільно падає й тане
Душа новопреставленого праведника,
А в амфітеатрі простору
Широкими сходами видноколу
Холодне сяйво повільно підіймається
На золотий престол сонця,
Але день такий швидкоплинний —
І ось вже у вузькому горлі сутінок
Стоїть давучкий клубок призахідного сонця —
Його пекучу сльозисто-червону гіркоту
Так болісно ковтає горизонт
З різким прощальним жестом заграви,
Тоді — короткий присмерк,
Немов вирваний з рук жебрака
Останній шматок хліба;
А потім — довгий, довгий, довгий
Погляд ночі,
В якому те, що залишається
В очах людей
Від споглядання за стратою невинних,
І дрижаки зірок проймають небо,
І так до ранку аж...
0 цій порі
На перехрестях темряви і самоти
Буває зустрічаються слова
Й складаються у вірші,
Буває я їх записую,
Але ж — зима:
чорно-біле фото осені,
негатив літа,
рентгенографія весни...
Й холодне чорно-біле завивання хурделиці
Вивітрює в душі тепло багатобарв'я
З мелодії строкатих спогадів про літо і кохання,
Ти можеш це назвати забуттям
І навіть зрадою —
Не треба, не перебільшуй,
Це лише:
чорно-біле фото нашого кохання,
негатив твоєї ніжності,
рентгенографія моїх освідчень.
История cоздания стихотворения:
Душевно откликнулось,
дорогая Жанетта! С теплом души к твоей душе, |
Рецензия от: Елена Максимова 2024-03-29 08:55:12 |
Один, услышав,
утвердился... Другой, напротив, обозлился,- Их, к сожаленью, большинство... Иисус собрать детей стремился, А сатана над Ним глумился, Распространяя ложь и зло!.. Так и сегодня происходит. Не научился мир любви!.. Святую Истину находит Душою кроткий в эти дни! |
Рецензия от: Василий Омельченко 2024-03-29 07:39:50 |
Просто чудово! До чого ж мальовнично, з великим почуттям описана звичайна, на перший погляд, подорож! Нових вражень і добрих пригод! |
Рецензия от: Владимир Рудов 2024-03-29 06:50:33 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |