Автор: Олена Горносталь
Тема:Детская проза
Опубликовано: 2017-03-01 14:10:33
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Добра казка

Сідайте, дітки, зручненько, про котика-Мурчика казочку
розповім вам цікавеньку.
У будиночки де мешкав він, посилився… відгадайте хто? Зовсім
не страшний звір, а звірятко, маленьке сіре Мишенятко. Ой і
хитре воно було. У день спить собі тихесенько, а в ночі бігає-
шкребеться, робить все, що йому заманеться. Вирішив Мурчик
Мишку провчити. Та як це зробити? Котик не їв і не спав, біля
Мишкиної нірки лежав. Міркував-гадав, у нірку заглядав, знову
міркував-гадав, знову у нірку заглядав. Мурчик так втомився,
що задрімав. Сниться йому таке страшне, що він не котик зовсім
тепер, а голодне Зайченятко. Посеред поля трясеться, бо
позаду страшний вовк крадеться. От-от за ним поженеться.
Добре, що вчасно Мишка його розбудила, від лиха захистила.
Вирішив котик: «Буду з Мишкою дружити, гостинця їй до нірки
носити.»
В цей час місяць у вікно заглядав. Усе це підглядав. Казку про
Мурчика й Мишку склав, мені розповів, а я вже вам.

История cоздания стихотворения: