Автор: Антонина Гриппа
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2018-06-22 13:33:08
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ТАМ ДЕСЬ, ДАЛЕКО...

Там десь, далеко, де вже відболіло,
Де забинтовані дощиком рани,
Я прокидаюся вдосвіта, рано,
В тиші лікую і душу, і тіло.

Німо мовчанням розсіюю попіл
Зради, образи, убитої мрії -
Те я довіку вже не зрозумію...
…скільки рокі́в, днів аортових поспіль -

кисень кохання у кров та крізь серце -
Дихання, небо, майбутнє щасливе!..
Кулею рима: підступне, зрадливе…
Морем не стало надії джерельце.

Тиша ранкова – цілющая сила,
П’ю її вдосвіта - тане минуле,
Тиша німа – лиш вона все відчула,
Тиша блаженна – мене зрозуміла.

Вдячна світанню за тихі обійми
Без співчуття у словах непотрібних.
То є життя – не шукай в ньому винних.
Скоро вже день. А в нім – сонечко прийме.

Там десь, далеко, де вже відболіло,
Де забинтовані дощиком рани,
Я прокидаюся вдосвіта, рано,
В тиші лікую і душу, і тіло...
.

© Copyright: Тонина Аг, 2018
Свидетельство о публикации №118062101201

История cоздания стихотворения: