Автор: Неонила
Тема:Автобиография
Опубликовано: 2017-11-30 13:53:52
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
СПАСИБІ ЗА ЖИТТЯ (історія мого народження)
Розповісти хочу вам, як я народилась -
В зиму люту на печі, дівчинка з.явилась.
Була сильна заметіль, снігу- вище хати,
Не проїхать, не пройти, лікаря позвати.
Повитуха на печі, пологи приймала,
Моя мама- героїня, навіть не кричала,
Бо діток було багато, можна налякати.
Ті жінки післявоєнні уміли біль тримати.
Із морозу , із надвору в хату вбігли діти,
І до печі мерщій ближче ноги обігріти...
І побачили дитинку що лежить сповита
То приніс мабуть, лелека – вирішили діти.
А в цей час, наша матуся, пиріжки місила,
І квасолі повний горщик, вона наварила.
Ті роки були голодні, ( як всі виживали?),
Тож і їжу готували із того, що мали.
Шестирічна сестра моя, хвилювалась дуже -
Вирішила що я голодна, а усім байдуже
Дерев,яну ложку взяла, фасолі набрала,
І мене « добра душа», ось цим нагодувала.
Немовляті щож тепер - жити чи вмирати?
Та Бог дав мені життя, бо почула мати.
Заглянувши на піч, швидко почала спасати,
Ту фасолю мізинчиком, з рота діставати.
Час проминув дуже швидко, та забуть не можу...
За життя спасибі, мамо! Вдячна й тобі Боже.
История cоздания стихотворения:
Уважаемый Михаил, я с Вами не согласен, что в ней нет дивной красоты. Дивная красота - это как раз и есть доброта, скромность и безоружность. Пусть будет счастлива Ваша дочь. А это добавит Вам здоровья и вдохновения. Спасибо за красивое и искреннее стихотворение. |
Рецензия от: Лысевич Сергей 2024-03-28 17:57:18 |
Ха-ха! Отлично! Спасибо) |
Рецензия от: Бориса дочь 2024-03-28 17:52:06 |
Уважаемый Михаил, чувствуется, что Вы держите руку на пульсе природы. Спасибо за подаренное удовольствие от прочитанного. |
Рецензия от: Лысевич Сергей 2024-03-28 17:49:21 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |