Автор: Михаил Иванишин
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-11-18 11:14:03
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Наші матері

Мама - це найперше слово в твоєму житті,
І в твоїх вустах, воно буде, найчастіше звучати.
І виховувати тебе будуть, руки її золоті,
І все твоє життя, ця жінка, буде тебе доглядати.

Бути мамою, найтяжча робота на цілому світі,
Постійно на ногах, стрес, і недоспані ночі.
Турбується вона про те, щоб не були ми голодні, і тільки в чисте одіті,
Її втома помітна, досить подивитися в її замучені очі.

Наші мами, щоб ми не скоїли, завжди нас жаліють,
Особливо, коли батько своїм вихованням, всипав тобі!
Після чого, нашим обіймам, вони дуже радіють,
І задоволену посмішку, вони не тримають в собі.

Якщо з тобою, якась трапилась біда,
Мама зробить все, аби тільки, з тобою бути поруч.
І не зможе її стримати, ні гори, ні земля, ні вода,
Щоб надати тобі, свою - материнську поміч.

Гарну новину, від нас, зажди вони чекають,
Щоб, могли вони, пишатися своїми дітьми.
І коли б, ти не приїхав додому, мами, перші тебе зустрічають,
І плачуть від щастя, що виховали нас, справжніми людьми.

Нехай ми вже давно, дорослими стали,
Але, ми завжди будем маленькі, для наших мам.
І хочеться мені, щоб всі матері, головне про нас знали,
Ми Вас дуже любимо, і ці строки присвячуються, тільки Вам.

История cоздания стихотворения: