АП ПОЕТ-ХУДОЖНИК. Арт-Смішинки (Конкурс № 4)
На рецензію-2
Сейчас на сайте 2282 человека
Кто онлайн?
Популярное
Новые авторы
Присоединяйся
twitter
youtube
Нет статуса

Автор: Настя Томи
Тема: Патриотические стихи
Опубликовано: 2017-04-24 11:35:08
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Чи можуть люди жити у неволі

Чи можуть люди жити у неволі?
Чи можуть тільки пити воду й їсти хліб?
Чи може бути страшно їм до болю?
А ще не спати декілька вже діб?

Якщо у тебе серце затремтіло,
А відповів на всі питання:"ні",  
Ти уяви собі на декілька хвилин,  дитино, -
Погано може бути так й тобі.  

Бо наш народ,  Великий і могутній,
Забув про всі обов'язки свої:
І він сидить тихенько,  як на волі,  
У ті часи,  коли керують вже чужі.  

Чому,  скажи чому мені,  людино,  
На сході там вбивають справжніх козаків?
А ти ось тут сидиш і мрієш,  як дитина,
Не щоб вбивати,  а любити ворогів.  

І ти кричиш у грудях,  що є сили:
"Росії слава! Краю рідному ганьба!"
Не розумієш,  де знаходишся, а в небі
Пташина сумно пісеньку співа.

Співа про те,  як славно жити там,  на волі,
Які страждання терпить наш народ,  
А ти не бачиш цього,  а ті хлопці
Обороняють нас від смерті і хвороб.  

Хочуть світ змінити на краще,
Прагнуть життя без ворогів,  
Щоб спав спокійно ти,  а ще щоб в цій країні
Була можливість бачити веселих дітлахів.  

Не бачиш цього,  правда,  ти не бачиш?
Тоді збирай всі речі,  і, - вперед!
Іди до справжніх воїнів,  а далі
Будеш розповідати,  чи це мед?

Чи це насправді те життя солодке?
На жаль, пізнаєш тільки через час,  
Але,  пробач,  що ми такі жорстокі,
Уже не приймем зрадників до нас.  

А у країні залишаться люди,  що хочуть
Жити і цвісти,  як мак.  
І ми досягнемо цього,  як у думки полинем:
Ми є народ, а не існуєм просто так.

Я пам'ятаю все своє минуле,  
І я вже знаю,  як повинно бути.  
Але потрібно пам'ятати,  що в житті
Не тільки я керую світом,  а всі люди.  

Якщо ти хочеш світ змінити разом,  
Ти руку простягни,  і ми підем
До інших насолод, і нашу волю
Ми у життя щасливе повернем.

История cоздания стихотворения:

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 243

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 0.

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль?
В прямом эфире
Хорошо написал, Анатолий! Правильно подметил.
Через муки, через боль
Побеждаю я недуги
Не щадит меня юдоль,
Не берёт меня в подруги.

Мне приходиться самой
Каждый раз за жизнь сражаться
Говорю себе:-"Не ной",
Не пристало мне бояться.
Рецензия от: Лариса Чайка
2019-10-22 00:56:33
Замечательно
Рецензия от: ЛИМ
2019-10-22 00:30:01
Душевно, чувственно, откровенно. Большое спасибо за стихотворение. Удач Вам и дальше.
Рецензия от: Чухнина Мария
2019-10-22 00:05:13
На форуме обсуждают
Сьогодні, 21 жовтня, під стінами Генерального консульства РФ у Львові відбулася акція, присвячена вбивству Миколою Лемиком радянського консула у Львов(...)
Рецензия от: Зрадонька
2019-10-21 22:59:33
Назар Розлуцький
Поки в усіх підгорає від учорашнього пробивання дна "заслуженими" і "національними" , титулованими і обцілованим(...)
Рецензия от: Зрадонька
2019-10-21 21:16:20
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.