Автор: Настя Томи
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2017-04-24 11:35:08
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Чи можуть люди жити у неволі

Чи можуть люди жити у неволі?
Чи можуть тільки пити воду й їсти хліб?
Чи може бути страшно їм до болю?
А ще не спати декілька вже діб?

Якщо у тебе серце затремтіло,
А відповів на всі питання:"ні",  
Ти уяви собі на декілька хвилин,  дитино, -
Погано може бути так й тобі.  

Бо наш народ,  Великий і могутній,
Забув про всі обов'язки свої:
І він сидить тихенько,  як на волі,  
У ті часи,  коли керують вже чужі.  

Чому,  скажи чому мені,  людино,  
На сході там вбивають справжніх козаків?
А ти ось тут сидиш і мрієш,  як дитина,
Не щоб вбивати,  а любити ворогів.  

І ти кричиш у грудях,  що є сили:
"Росії слава! Краю рідному ганьба!"
Не розумієш,  де знаходишся, а в небі
Пташина сумно пісеньку співа.

Співа про те,  як славно жити там,  на волі,
Які страждання терпить наш народ,  
А ти не бачиш цього,  а ті хлопці
Обороняють нас від смерті і хвороб.  

Хочуть світ змінити на краще,
Прагнуть життя без ворогів,  
Щоб спав спокійно ти,  а ще щоб в цій країні
Була можливість бачити веселих дітлахів.  

Не бачиш цього,  правда,  ти не бачиш?
Тоді збирай всі речі,  і, - вперед!
Іди до справжніх воїнів,  а далі
Будеш розповідати,  чи це мед?

Чи це насправді те життя солодке?
На жаль, пізнаєш тільки через час,  
Але,  пробач,  що ми такі жорстокі,
Уже не приймем зрадників до нас.  

А у країні залишаться люди,  що хочуть
Жити і цвісти,  як мак.  
І ми досягнемо цього,  як у думки полинем:
Ми є народ, а не існуєм просто так.

Я пам'ятаю все своє минуле,  
І я вже знаю,  як повинно бути.  
Але потрібно пам'ятати,  що в житті
Не тільки я керую світом,  а всі люди.  

Якщо ти хочеш світ змінити разом,  
Ти руку простягни,  і ми підем
До інших насолод, і нашу волю
Ми у життя щасливе повернем.

История cоздания стихотворения: