Автор: Сергей Пикарось
Тема:Шуточные стихи
Опубликовано: 2017-05-21 11:42:01
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Непийпива

Без пива я, як щогла без вітрил,
Так само, як морський в пустелі котик,
Бо пиво додає життєвих сил.
Одна лишень біда – росте животик.

Я думав, він невдовзі опаде,
Такий пивний животик своєрідний,
Та тільки показало УЗД,
Що я вже сьомий місяць, як вагітний.

Я попервах страшенно пережив
Та втім згадав, що десь існує такса,
І перший, що розродиться, мужик.
Впіймає гарний куш – сто тисяч баксів.

То ж з переляку мало не помер,
Як уявив пологові я муки.
Та ось один знайомий акушер
Погодився на розтин за три штуки.

І ось, як больовий минувся шок,
Я попросив дитятко показати.
Сказали: «Спершу випий порошок»
Тоді його принесли… Рідна мати!!!

Бодай такого монстра світ не знав!
Великі очі, як пивних дві банки,
І черево подібне на бокал,
А форма голови, як у тараньки.

Не рот, а ніби дірка в голові.
Оце ж бо народилася примара!
Як кухоль з пива ніженьки криві
А руки, ніби щупальця кальмара.

Не вірю, мужики, своїм очам,
Таке у мене народилось диво.
Підряд він три години верещав,
Допоки не отримав соску з  пивом.

Лиш місяць, а півлітра пива п’є,
Вже не життя у мене – повна ср…ка!
Не їсть нічого, лишенько моє!
А тільки подавай пюре із рака.

Коли він спить, скрадаюсь, ніби миш,
І знає він одну лиш колискову.
Бо засинає, як «Шумел камыш»
Йому співаю на ворожій мові.

Ще підросте, візьму його на карк,
Життя не миле, знаєте, правдиво!
І занесу вночі у зоопарк.
А вам кажу: не пийте, хлопці, пива!

История cоздания стихотворения: