Автор: Василь Никонюк
Тема:Шуточные стихи
Опубликовано: 2017-06-07 09:59:48
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

А ну дихни

Жінка у вікно,побачила іде,
Вже кренделя виписує ногами,
Вже чути човгання,
І двері в хату відчинились
І жінка сповідь почала
Коли це кінчиться терпіти нема сил.
Кому, кому, а  алкашам  живеться легко пречудово,
І не проблем і не забот
Аби залити тільки горло
Аби могла то як собаку і на ланцюг.
Щоб не ганьбив  
У стінку вперся чоловік,
Мораль читати і за що
Іду з роботи утомився, ще й пива випити не можу!
То хочеш ти мені сказати?
Що тільки пиво пив і все.
Ану дихни мені заразо!
І він дихнув
О Боже, Боже,що ти тільки пив?
Та задихнутись можна цим!
Яка із рота йде гидота,
Як можна жити з оцім всім.
О жінко, жінко правду ти сказала,
Я мучуся  а не живу.
Тепер понюхала сама,
Що легко так мені живеться?
То може жалість  у тебе ,
До мене  трішечки  проснеться

История cоздания стихотворения: