Нет статуса

Автор: Юлия Иващенко
Тема:Философские стихи
Опубликовано: 2017-05-18 18:13:34
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ЗОРЯНЕ НЕБО

Ніч на дворі, зірки сяють
На мрію, кожну людину спонукають.
Річка десь, тихенько так шумить
Чи то струмочок гомонить.

Вітерець тихенько, листячком шумить.
Повіває на моїй голові волосся,
Яке при сяйві місяця,
Як колосок блищить.

Любуюсь нічним небом,
Сузір’я спостерігаю,
Велику та малу ведмедицю
Знайти я бажаю.

Та небо таке зоряне,
Ніби позолотою вкрите.
Зірка за зірку яскравіше мигтить.
Як можна, таку красу не любить?!

Я небом в місячному сяйві,
Місяцями ладна спостерігати.
На лаві сидіти, чи то лежати на сіні,
Очами, душею цей світ пізнавати!

История cоздания стихотворения:

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 271

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 1.

Светлана Семенко

Чудово Юлія! " Як можна таку, красу не любить?!"

Ночное небо звёздами усеяно,
Как будто бы ромашки на лугу.
Легендами и сказками овеяны.
Стою на звёздном берегу...


Оценки по стихотворению:
Ритм: 0
Размер: 0
Рифма: 0
Метафоричность и целостность образов: 5
Эмоциональное воздействие: 5
Глубина мысли и точность логики: 0

2017-05-20 20:47:01

Юлия Иващенко

Большое спасибо за теплый отзыв. Удачи Вам

2017-05-20 21:48:13

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений