UA
|
Додатковий 16. "А небо в зорях" на вірш Ніни Трало / АП творчої групи - Злива / |
|
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
|
Автор: Елена Цивка
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-05-02 21:38:58
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Поснули всі... тихенько вийду в сад
Поснули всі... тихенько вийду в сад, -
Залишивши у "вчора" сірі будні,
Де я - не я. Безглуздий маскарад,
Ретроспектива без надії на майбутнє...
Та що мені потрібно врешті решт?
Можливо, нескінченний темний простір?
Можливо, небо зоряне без меж?
Чи тільки мить, де все напрочуд просто...
Мабуть, і ти про вічне мрієш теж...
Ти подивись, як дивно сяє місяць;
Промінням грає в лабіринтах веж
Старих дерев, - суворих стражів лісу.
Щебечуть ледве чутно солов'ї...
Навмисно не розгойдуючи тишу,
Щоб ми розчули голоси СВОЇ,
Щоб відрізняти їх навчилися від інших...
Не спиш і ти... я знаю, ти не спиш.
Поснули всі, - не йде до тебе сон.
А знаєш, я не мрію про Париж, -
Я мрію дихати з тобою в унісон...
История cоздания стихотворения:
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 179
Рецензии
Ледь-ледь розвиднюється…
в три віконця...
Розворушився вже...
й чекаю промінь Сонця
Яке десь там ...
за обрієм ...
чужі Краї вітає
Та Божим Світом
щедру Землю зігріває
Тьох-тьох-тьох
чирк-чирк-чирк
цвінь-цвінь-цвінь –
Таке Божественнеє
щебетаніє створінь
Господніх...
що Веселокутський
простір наповняють
Та Душу
бездоганним співом
вдовольняють
Світає...
край неба палає
ось-ось Сонечко зійде
й знову засіяє
Я затамую подих
і в оздобленій
лишень пташиним
щебетанієм
тиші
Відчую
того Сонечка
предвічного
відбиток на Душі
Безкрайня
вереснева синь Небес
царює
О Боже!
хай не спить
а вийде вдосвіта
і кожен ЦЕ відчує!
Не в свинях
і в турботах
про земне й мирське
Чи ж тільки в цьому
клопотання є людське?
Нехай підіймуть голову
від ситого корита
Нехай вночі
на зорі Божії зирнуть
А рано-вранці
з вдячністю
на спомин літа
Хай Душу свою грішную
на зиму у відбиток Сонця
одягнуть
Миколай Ютовець
16 вересня 2016 07:00
Веселий Кут
«Ковчег мечтаний»
| Всему своё время |
| Рецензия от: Сколибог Олег 2024-04-23 17:47:46 |
| В очах водограй Світанок – лелека… Дарунок спроможним Кохатися вщент, в ойкуменах душі. Трембітною дагой* – чі зважиться кожен, Щоб струм мурахами гасав по труні Величності – мрійте… То жар саламандри, Олтар піднебесся – прелюдія дня, Де виклики ваблять життя. Тиї мандри У прірві буденності – ні! Колія – У подих щемливий троянди – відчути В очах водограй – подарунок Землі. Де лине за обрій, в пісенне Славутич Й зігріти все в серці, що в грудях тремтить. Дага* - кінжал мілосердя |
| Рецензия от: Сколибог Олег 2024-04-23 17:34:41 |
| В очах водограй Світанок – лелека… Дарунок спроможним Кохатися вщент, в ойкуменах душі. Трембітною дагой* – чі зважиться кожен, Щоб струм мурахами гасав по труні Величності – мрійте… То жар саламандри, Олтар піднебесся – прелюдія дня, Де виклики ваблять життя. Тиї мандри У прірві буденності – ні! Колія – У подих щемливий троянди – відчути В очах водограй – подарунок Землі. Де лине за обрій, в пісенне Славутич Й зігріти все в серці, що в грудях тремтить. Дага* - кінжал мілосердя |
| Рецензия от: Сколибог Олег 2024-04-23 17:34:41 |
| Мне любая музыка нравится если это музыка, а не какафония. (...) |
| Рецензия от: Мишигас 2024-04-22 10:30:06 |
| У одних голова на
двери, И ученье про мертвого плотника Разжигает страсти внутри, Не понять им простого работника, Восхищённого с фузом гитарой...(...) |
| Рецензия от: Атеист 2024-04-17 22:27:42 |