Автор: Елена Цивка
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-07-27 01:24:34
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Вона сьогодні знову плакала;
Я чув її невтримний плач.
Минають дні, такі однакові,
А я - лише спостерігач...
А я триматись мушу осторонь
І відвертатись, як чужий.
Хай рветься крізь тенета простору
Душа до рідної душі!
Нам доля не дарує зустрічі;
Є в цьому, вірю, вищий сенс...
Мабуть, любити мушу всупереч
Пророцтвам зоряних небес.
Мабуть, навчитись мушу вірити,
Коли зневірившись мовчать...
Свої зізнання, наче стрілами
Крізь час і відстань надсилать.
Вона сьогодні знову плакала;
Я чув її невтримний плач.
І падав дощ важкими краплями
І на вікні писав "пробач"...
История cоздания стихотворения:
Незважаючи на ситуацію , що сталася за час війни, в вашій ніжній та ємній душевного тепла,ДУШІ стільки любові до природи, що вона охоплює все навколишнє середовище. І це цікаво відтворено у вашому творі! Дякую ! |
Рецензия от: Артур Сивий 2024-03-29 12:18:29 |
Какой же это анекдот? Красивый, по наследству рот! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-29 12:16:41 |
Любовь бывает одинока, И кажется что жизнь жестока. Проходит всё, как ветер, мимо, Я в этой жизни нелюбима! p.s. Зато свободна от вранья, Есть шанс, что влюбятся в тебя! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-29 12:14:18 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |