Автор: Елена Цивка
Тема:Философские стихи
Опубликовано: 2020-09-10 23:30:04
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Треба вдячною бути...

Треба  вдячною бути; радіти новому дню,
Відчиняти вікно, відчувати на дотик дощ,
Додавати надію в буденне своє меню,
І не краяти серце чиєсь поперек і вздовж...
Треба вміти сміятись; сміятись, коли болить.
Танцювати contemporary в грозу,
Щоб ніхто не помітив хоч би на єдину мить
На агатових віях виблискуючу сльозу...
Треба бути, як зірка у темну, серпневу ніч,
І зриваючись вниз випромінювати любов.
Треба просто світити  і зовсім не в тому річ,
Щоб самій осягнути основи усіх основ.
Намалюй свою  душу відверто, у стилі "Ню";
Твій довірливий погляд  - то чистий гірський кришталь.
Намалюй невгамовну стихію води й вогню,
Що наповнює ріки і в мить розплавляє сталь...

История cоздания стихотворения: