Автор: Марина Мартюшева
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-05-08 23:08:09
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Не відрізай голубці крила:
живе політ у неї в серці!
Вона любила, так любила,
вона чекала: повернеться.
Ти зрозумій його тривоги,
голубко біла, сумовита!
Ховається у небі стогін,
його у світ розносить вітер...
Не ворон сум передрікає.
Нехай твій біль здається вічним,
Але сягне терпіння краю...
Ти подивись йому у вічі:
колись і він злетить до тебе
в повітря ніжного розмаю.
Твоє життя здається небом...
А ворон віддано чекає.
...Вечірнє небо дуже тьмяне,
гойдається у зорях човен.
І виринають із туману
голубка біла, чорний ворон...
История cоздания стихотворения:
2007
Щиро дякую, Темлана! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 13:53:07 |
Чаты, форумы дарили эмоции. Значит, были нужны. |
Рецензия от: Вокисон 2024-03-28 13:51:12 |
Гарно, соковито. |
Рецензия от: Вокисон 2024-03-28 13:48:31 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |