UA
|
Додатковий 16. "А небо в зорях" на вірш Ніни Трало / АП творчої групи - Злива / |
|
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
|
Автор: Марина Мартюшева
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-01-21 19:36:13
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
"Повір мені: я зможу руйнувати..."
Повір мені: я зможу руйнувати
кайдани днів повітряно-безликих.
Твої думки, що створені зі смальти,
від слів моїх розчавляться і зникнуть.
Будуй собі найвищі в світі вежі,
гойдай пихату правду на колінах —
я все могла б зламати!.. Стільки речень —
але усе ж хлипких наполовину.
Тобі й собі — причиною руйнацій,
коли позаду — знову тільки вітер,
коли життя тобі ламає панцир...
Але дозволь, дозволь мені творити!
Дозволь мені стояти трохи ближче,
дозволь мені ніколи не мовчати.
У мене ще — мільйони щирих віршів,
уже в думках так пристрасно зачатих.
История cоздания стихотворения:
18.01.2019
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 264
Рецензии
Бути добру! Дефонтер
Дякую, Маринко! За готовності повідомлю
!
Емоційно і з гідністю.
Дякую, Марино!
| Всему своё время |
| Рецензия от: Сколибог Олег 2024-04-23 17:47:46 |
| В очах водограй Світанок – лелека… Дарунок спроможним Кохатися вщент, в ойкуменах душі. Трембітною дагой* – чі зважиться кожен, Щоб струм мурахами гасав по труні Величності – мрійте… То жар саламандри, Олтар піднебесся – прелюдія дня, Де виклики ваблять життя. Тиї мандри У прірві буденності – ні! Колія – У подих щемливий троянди – відчути В очах водограй – подарунок Землі. Де лине за обрій, в пісенне Славутич Й зігріти все в серці, що в грудях тремтить. Дага* - кінжал мілосердя |
| Рецензия от: Сколибог Олег 2024-04-23 17:34:41 |
| В очах водограй Світанок – лелека… Дарунок спроможним Кохатися вщент, в ойкуменах душі. Трембітною дагой* – чі зважиться кожен, Щоб струм мурахами гасав по труні Величності – мрійте… То жар саламандри, Олтар піднебесся – прелюдія дня, Де виклики ваблять життя. Тиї мандри У прірві буденності – ні! Колія – У подих щемливий троянди – відчути В очах водограй – подарунок Землі. Де лине за обрій, в пісенне Славутич Й зігріти все в серці, що в грудях тремтить. Дага* - кінжал мілосердя |
| Рецензия от: Сколибог Олег 2024-04-23 17:34:41 |
| Мне любая музыка нравится если это музыка, а не какафония. (...) |
| Рецензия от: Мишигас 2024-04-22 10:30:06 |
| У одних голова на
двери, И ученье про мертвого плотника Разжигает страсти внутри, Не понять им простого работника, Восхищённого с фузом гитарой...(...) |
| Рецензия от: Атеист 2024-04-17 22:27:42 |