Автор: Владимир Басов
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2022-03-28 12:55:12
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Про МИР!

Мене завжди дивували люди, які пишуть у коментарях будь-яку
нісенітницю. Причому часто не розуміючи ні ситуації, ні моменту, ні
суті питання. Нині ж, під час війни, це не просто небезпечно. Це
смертельно небезпечно.
Відзначу зараз лише одне питання, яке стоїть на порядку денному. Це
питання про МИР! Правильніше навіть сказати про перемир'я,
переговори про яке веде сьогодні з орками в Туреччині делегація
України.
Відомо, що закінчення війни завжди підтверджується договором. Хоч
про перемогу, хоч про капітуляцію. Тому питання, чому з рашистами
ми ведемо переговори – дурня. Без переговорів та підписання
договору миру в Україні не буде. Інша річ про те, на яких умовах буде
МИР.
Зеленський дуже точно окреслив умови, на які може вдатися Україна.
Як територіальні (виведення всіх російських військ за кордони України
станом на 23 лютого 2022 року) так і у питаннях безпеки у
майбутньому.
Не треба нічого вигадувати у коментарях, на кшталт: «Влада здає
Україну!» або "Референдум під час війни не проводять". Істерика –
рідна сестра поразки. Влада сьогодні діє на користь України та
українців. Про це неодноразово говорив Президент. Просто треба чути
його.
Тепер про поточний стан….
Тим, хто продовжує говорити, що НАТО нічого не робить, нагадаю:
- З грудня НАТО та США невпинно говорили про майбутню війну. Те.
що нам говорила і що робила в цей час наша влада до НАТО не має
жодного стосунку.
- Я навіть уявляти не хочу ситуацію, якби у лютому ми не отримали від
Британії та США тисячі протитанкових комплексів.
- Чи це НАТО порадили розмінувати перешийки на кордоні з Кримом?
– Продовжувати?
Питання вступу до НАТО можна було вирішити у 2007 році. Але наші
політики вважали за краще «боротися» один з одним, пишучи дурні
листи до Альянсу і поширюючи небилиці про НАТО серед українців. У
НАТО на нас дивилися, як на тубільців, які замість того, щоб будувати
армію та країну, грабували її. Так, і сьогодні дехто зарозуміло базікає,
що це НАТО треба проситися в українську армію і пропонують
припинити розмови, що наша армія не відповідає стандартам НАТО.
Байден бачив, що готує кремль, і з грудня 2021 року щодня проводив
переговори з союзниками щодо НАТО. (а хтось вважав за краще
кататися тим часом на лижах). Саме ця робота Байдена дозволила
згуртувати лави Альянсу та виступити сьогодні єдиним фронтом проти
кремля. Нам може не подобатися, що НАТО не хоче закрити наше
небо. Але хіба НАТО в цьому винне? Раніше я вже писав про те, що всі
програми розвитку ППО були заморожені і призупинені. А авіація
перебувала у стані двадцятирічної давності. І це тоді, коли фіни
закупили 35 штук  F-35.
Тепер про перспективи.
Днями я про це говорив зі своїм другом. Та й писав ще на початку
лютого, що російсько-українська війна закінчилася. Йде війна Росії із
Заходом. Війна ієрархічної структури з мережевою. Війна
авторитаризму із демократією. Для нас погано лише те, що розпочати
цю війну путлер вирішив на українській території.
Враховуючи співвідношення сил на початку війни, нам давали на опір
2-3 дні, навіть, тиждень. Ми стоїмо другий місяць, а перемоги путлер
так і не здобув. І не здобуде.
НАРОД УКРАЇНИ ПРОТИ ПУТІНА.
За минулий місяць сталося стільки подій, що навіть передбачити їх 23
лютого 2022 було не можна. Зруйновані міста, понад 10 млн. людей
біженців та внутрішньо переміщених осіб, зупинено економіку України
та сотні добровольців, готових записатися до лав тероборони.
І на цьому фоні величезні кошти, що виділяються західними країнами
на підтримку України та тих, хто змушений був залишити рідні
будинки.
Ідуть постачання зброї. З Британії, Німеччини, США, Литви,
Нідерландів, Чехії, Польщі та десятка інших країн. Без цієї зброї ми б
не могли сьогодні бити російські танки та іншу техніку. Але цього
замало. Потрібне озброєння та військова техніка. Без цього остаточно
розбити орків не вдасться. І про це постійно говорять наші військові та
політики. Думаю, що США та країни НАТО все це нам дадуть. Адже
війна в Україні йде з ними, а не з Україною. Ми для путлера лише
перша мета.
Ви бачили, з яким задоволеним обличчям Резніков та Кулеба покидали
Польщу? Озброєння буде. Більше того, його частина вже в Україні.
Про МИР.
Не бійтеся МИРУ. МИР буде на нашу користь. Гроші на те, щоби
відбудувати зруйноване вже є. Росія платитиме за все, що встигла
наробити, як Ірак, який нещодавно закінчив виплачувати Кувейту 50
млрд. доларів, за два дні війни.
Санкції з орків ніхто не зніме до можливої ​​повної дезінтеграції росії
(тут справа самих росіян, нав'язувати їм це ніхто не буде) і взяття під
повний контроль її ядерної зброї.
Загалом, не впадаємо у відчай. Все в наших руках. Істерика це
поразка.
Слава Україні!
Героям слава!

История cоздания стихотворения: