Автор: Владимир Басов
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2023-03-16 11:42:33
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Травень очікувань. 2022 рік. Нотатки обивателя.

У перші дні травня здавалося, що ось-ось і росіяни вийдуть з України.
Потім я побачив, що окупанти розвернулися і з Білорусі рушили на
Донбас та Сєвєродонецьк. Окупаційна армія змінила тактику наступу.
Наразі десятки тисяч снарядів сипалися щодня на позиції українських
військ. Під прицілом був Миколаїв, Одеса, Харків, Запоріжжя та інші
обласні осередки України. Активізувався наступ росіян на Ізюм.
На цьому тлі дуже непокоїла нестача снарядів у наших захисників.
Залишалося тільки чекати, коли наші американські партнери ухвалять
рішення на постачання в Україну своїх знарядь 155 калібру. Але вони
не поспішали. Мені взагалі здається, що вони ніколи не поспішали.
Поставляли озброєння та військову техніку маленькими партіями,
даючи нашим військовим спочатку навчитися, розібратися та освоїти її
застосування. Так було в травні зі знаряддями «777», влітку з
Хаймерс, сьогодні з «Леопардами», а в майбутньому, схоже і з F-16.
Спочатку вчимося, потім застосовуємо. І це сьогодні бачиться
правильним. Але, у травні минулого року здавалося, що треба
натиснути на росіян ще трохи, і вони побіжать додому. Тому ми всі
чекали на це озброєння, з надією, що корінний перелом у війні
відбудеться вже скоро.
У травні у Харкові стало значно спокійніше, ніж у березні-квітні.
Тривожили лише щоденні обстріли С-300, Калібрами та іншими
ракетами. Я почав жартувати, що росіяни грають з нами у гру
«Морський бій». Ми ховаємось, росіяни в нас намагаються потрапити.
У місті почали працювати магазини, кіоски, банки та окремі
підприємства. На Південному вокзалі зникли натовпи охочих залишити
місто. Відновлено рух електропоїздів. До кінця місяця у місті почався
рух автобусів, тролейбусів, трамваїв. Почали готуватись до запуску
метрополітену. З'явилося ефірне телебачення, яке переривалося через
обстріл телевежі. Школярам вдалося закінчити навчальний рік, а
випускники готувалися до складання ЗНО.
У травні я вперше «вийшов у світ». Прогулявся до станції метро, до
найближчого супермаркету. У банкоматі зміг зняти гроші з картки.
Заповнив сумку їжею та вперше проїхав автобусом. До речі,
харківська влада зробила проїзд у міському транспорті безкоштовним.
Говорять, що так буде до кінця війни. Життя потроху
налагоджувалося, хоч ситуація на фронті була тривожною. Росіяни,
хоч повільно, але просувалися у Сєвєродонецьку.
У наші західні партнери почали говорити про постачання нам
безпілотників-камікадзе. Щоправда, кількість їх – 100 шт. не
викликало великого оптимізму. А ЗСУ просили гармат, боєприпасів та
реактивних систем. Уся надія була на літо. Спочатку, на червень,
потім липень, а потім серпень.
Однак цим надіям не судилося збутися.

История cоздания стихотворения: