Я здесь пишу. Зачем? Не знаю... Что этим я хочу сказать? Меня, пожалуй, не признают, но всё-же хочется писать.......

Автор: Владимир Басов
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2024-01-17 13:19:04
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Про життя із сумом.

Ось і минуло вже 10 років, як я написав свою розповідь «Про життя з
іронією». Час іде, а від іронії залишається лише сум. Напевно, років за
десять, якщо доживу, моя розповідь називатиметься «Спогад про
життя».
За минулі десять років багато що змінилося в моєму житті. Але що б
зараз не відбувалося, все одно бачиться одне – ВІЙНА! Війна, на яку
не чекав ніхто, бо не вірилося, що у ХХІ столітті з'явиться ідіот, який
уявить себе завойовником нових земель. Дивно, виявилося інше.
Підтвердилося моє припущення, яке я висловив у 2014 році,
сказавши, що «країна дурнів – поряд». Російському режиму,
використовуючи напрацювання знищеного в 1945 нацизму, вдалося
порушити в російському народі шизофренію фашизму. Правильно
говорив більше десяти років тому Шендерович: Росія не перемогла, а
всиновила фашизм!
Все змінилося у моему житті у 2014 році. Війна увірвалася у життя, не
залишивши нічого доброго. Було тривожно спостерігати, як безвольно
наші військові покидали Крим, як переходили на бік ворога
працівники міліції та спецслужб. А ті невеликі осередки опору у
Феодосії та на кораблях ЧФ лише підтверджували, що Янукович дуже
сильно постарався для розвалу ЗСУ. Захоплення росією Криму та
окупація Донбасу повністю перекрило бажання та можливості виїзду
до росії. Щорічні поїздки до Криму припинилися у 2014 році та були
замінені поїздками на відпочинок на Азов до Строганівки, та на
Херсонщину до Лазурного. Все частіше доводилося відпочивати влітку
у межах Харківської області. А у 2022 року і цей відпочинок був
виключений. Район, де ми завжди відпочивали, виявився окупованим.
Я не виїхав із Харкова у перші дні широкомасштабного російського
вторгнення. Ми жили під звуки безперервної канонади, вечорами
спускаючись у бомбосховище. За останні два роки російські ракети
вибухали приблизно за 70 метрів від нашого будинку. У місті на
початку 2022 року не працював громадський транспорт, а більшість
магазинів було закрито. Гроші з картки зняти було неможливо. Тішило
те, що оператори мобільного зв'язку надали нам безкоштовний доступ
до своїх послуг. До літа 2022 року в місті влада запустила громадський
транспорт. При цьому він був, і поки що залишається, безкоштовним
для всіх мешканців міста.
Почало «шаліти» здоров'я. З'явився постійний шум у голові, а лікарі
поставили діагноз: «Дисциркуляторна енцефалопатія 2-го ступеня на
тлі вестибуло-атактичного та лікворно-гіпертензійного синдрому».
Найголовніше, що всі препарати, які мені прописали, я прийняв, але
результат «що послухав музику». Жодного. Шум у голові призводить
до зниження розумової діяльності. Вже «не пишеться» на літературних
сайтах, тому задовольняюся нотатками у ФБ.
Почали випадати зуби. 5 випали, три хитаюся, як п'яний після міцної
пиятики. Думаю, що «жити» їм лишилося небагато.
Ноги не тримають. Рік тому упав на рівному місці, розбивши собі все
обличчя і згорнувши носа на бік. Тиждень пролежав у лікарні і навіть
отримав страховку.
Тричі перехворів на коронавірус. Пощастило, що у легкій формі.
Напевно тому, що тричі був вакцинований.
Діти виросли. Радують. Ваня вже студент. Вивчає програмування.
Дар,я відмінниця у восьмому класі. Танцює та зі своїм колективом
збирає нагороди на різних конкурсах.
Дмитро був призваний на службу до Нацгвардії, а Марія подарувала
мені онука Давида.
Минулого року мені довелося переїхати до села. Займався городом.
Фрукти, ягоди та овочі, вирощені мною, стали в нагоді. Як улітку, так і
сьогодні є гарною добавкою до столу. Влітку, як і кожного року,
вдалося зібрати багато грибів. Не упускав я і можливість сходити на
рибалку.
Важко оцінювати десять років свого життя. Війна все знищила.
Залишилася тільки надія, що все буде добре. А з голови не виходить
вираз:
"Росія це не країна, Росія - це сорт гівна".
Про тих, хто пропонував Зеленському втекти з країни в лютому 2022
року, хто пропонує нам сьогодні перейти в оборону та обіцяє бути з
нами до кінця, я сумно промовчу.
Слава Україні!
Героям слава!

История cоздания стихотворения:

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 31

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 0.

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль??
Регистрация
Рекомендации УПП
В прямом эфире
Я восхищаюсь вашей глубиной!Она в каждом слове.
Благодарю.
Рецензия от:
Сніжана Назаренко
2024-04-27 10:35:05
Гарний сонет, особливо кінцівка. Дякую.
Рецензия от:
Фома К
2024-04-27 09:45:51
Влучно сказано.
Рецензия от:
Фома К
2024-04-27 09:44:10
На форуме обсуждают
Люблю рок-музику. Люблю слухати Фреді Меркурі. Обожнюю  Believer.

Людмила Варавко, дякую вам за "тепло душі". 

Я неадекватна людина, т(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-04-25 11:58:28
Most Popular Rock Songs On YouTube
1 Passenger | Let Her Go 3.7B
2 Imagine Dragons – Believer 2.6B
3\4 The Chainsmokers & Coldplay - Something Just(...)
Рецензия от:
Серж Песецкий
2024-04-23 23:49:15
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.