Отсутствует

Автор: Ирина Бережинская
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-05-30 20:19:42
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Паркер ( історія одного життя)

Доброго дня, шановний читач! Дозволь мені познайомитися із тобою.
Мене звати Ручка. Прізвище-  Паркер, а дехто
кличе мене просто Паркер. Це дивно, мабуть, але я хлопець... знаю, ім'я в мене далеко не хлоп'яче, але.... так воно склалося...Я
хочу
тобі дещо розповісти, а більш конкретно, як я жив до тих пір, як мене
підібрала Іринка. Розпочалося все 11 років тому, коли я з'явився на світ
та вперше відкрив ковпачок. Це сталося у школі номер N, та, чесно кажучи, не
дуже слухняний хлопець Івась намагався мене розписати. Він невпинно
тер моєю головою по паперу, та коли вже почала з'являтися дірка в
ньому, а я впертий хлопець, нарешті я  почав виводити рівні та красиві
літери, як мені здавалося на той момент. Він написав декілька слів, та
відклав мене на край столу. На жаль, до всього комплекту Івась був ще й
неохайним хлопцем, адже він мене загубив. Я впала на підлогу та
покотилася нею в напрямку стіни. Там була якась щілина, у котрій я
пролежала місяці із чотири. За той час я побачила те, що називають
ремонтом. Але, дякувати Богу, мене не знайшли, та за деякий час
мене підібрав милий та тихий хлопець Дмитрик. Він тягав мене із собою 6
років. Декілька разів за той час Дмитрик міняв мені прізвище, але не
дивлячись на це, я була неймовірно щаслива у його руках. Пам'ятаю день,
коли ми пішли гуляти, та я вперше дізналася, що Дмитрик досить таки
непогано малює. Тоді він взяв свій щоденничок та, не знайшовши олівця,
взяв у руки мене, та почав малювати контури дерев, трав, малих діточок,
що ліпили кулічики з піску. Я була вражена наскільки чітко та яскраво він
відобразив радість та сором, щастя та здивування на їхніх обличчях. То
були учні першого класу нашої школи. В них тільки-но закінчилися уроки і
вони відпочивали в оновленому парку поруч зі школою. Я була у волі
Дмитра й мені ні на секунду не схотілося вчинити інакше. Коли Дмитрик
закінчив, він обережно закрив щоденник та поклав його у портфель,
поруч поклав мене. Тоді я відчула справжнісіньке щастя! Але на
наступний день він мене загубив у старшому корпусі. Я впала на підлогу,
нещодавно вкладену плиткою та добряче так вдарилася. Але, на щастя,
за декілька годин мене підібрала Іринка. Не дивлячись на те, що я із нею
до сьогодні, а точніше до її випуску, останні роки вона мною майже не
користується. У нашій школі відбулася глобальна революція: провели
безлімітний інтернет. У дітей з'явилися телефони та інші гаджети і від тих
пір учні нашої школи (частіше ) користуються ними, аніж мною та моїми
побратимами. Данина сучасності, що поробиш. Але все одно, Іринка
неймовірно порядно поводиться зі мною - своєчасно міняє мені одяг, не
дає мені забруднитися або загубитися. Іноді, коли емоції мене "душать", я не витримую та починаю плакати, іринка приводить мене
до ладу, миє мене, та ставить в органайзер на своєму столі.  Я вдячна, що в мене така хазяйка
та така школа. Скільки ремонтів я бачила, скільки різних слів та термінів
чула, скільки розумних вчителів мене тримало у руках, та скількох юних
геніїв я врятувала на уроках! Але тепер я завершую школу разом із
Іринкою, хоча, хто знає, може я сюди ще повернуся... Життя -
непередбачувана річ...Впевнена, в ній ще багато зміниться на краще...

История cоздания стихотворения:

Продолжение следует...

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 176

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 0.

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль??
Регистрация
В прямом эфире
Это стихотворение написано очень заботливой и сильной мамой, звучит, как молитва, в ярких лучах добра и надежды, а какая энергетика! Спасибо, Людмила! С уважением!
Рецензия от:
Михаэль Шон
2024-03-28 23:31:35
Спасибо, Александр! Добру - быть! И мир не за горами...
Рецензия от:
Ирина Венжега
2024-03-28 21:35:44
Чудесно, словно песня.
Спасибо, Ира.
С теплотой и наилучшими пожеланиями к Вам.
Рецензия от:
Таня Яковенко
2024-03-28 21:09:39
На форуме обсуждают
Іде вуйко Хрещатиком - 

Приїжджа людина. 

Запитує у зустрічних: 

- А котра година? 

Перехожі пробiгають, 

Позиркують скоса. 

Той рук(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 09:59:39
Коли забув ти рідну мову —

яка б та мова не була —

ти втратив корінь і основу,

ти обчухрав себе дотла.


Коли в дорогу ти збирався,

каз(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 08:29:11
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.