АНОНС конкурса "Ветер вольных вод"
/ АП Творческие конкурсы /
БОЛЬ ЗЕМЛИ
/ АП Текущий момент /
Сейчас на сайте 1740 человек
Кто онлайн?
Популярное
Новые авторы
Присоединяйся
twitter
youtube
Нет статуса

Автор: Ирина Бережинская
Тема: Философские стихи
Опубликовано: 2017-05-31 08:05:08
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Янголя із зіркою в руці

Десь в небі високо, неподалік від раю
Де все повітряне, та й яблуні цвітуть,
Де янголи дорослі виноград збирають,
Боги життя людське з ниток плетуть...

Де все вже добре, де немає горя,
Де душі мир собі давно знайшли,
Живе там янголя та є там ясна зоря.
Вона із ним завжди -спасіння від імли

Хоч це і рай, і все неначе добре
Все ж є кутки суцільної пітьми.
Тут зовсім трохи і почнеться обрій,
Але до нього треба ще "живим" дійти

Немає щастя на всі сто відсотків,
Немає світла без краплини мли,
Немає раю без десятку чОртів,
І рук робітника без плям золи.

Яким не був би білим лист паперу,
Він зроблений колись з деревини,
Пішло життя , щоб дати нову еру.
Так само рай на тій височині.

А наше янголя бреде самотньо,
Вивчаючи темнесенькі кути.
Ось він зустрів загиблих хлопців сотню,
Які не знають вже куди їм далі йти

Зоря палає у руках малого.
Достатньо її світла для усіх...
Та все одно в пітьмі багато злого,
Хоча шугається воно як чує сміх

Тихенький сміх малого янголяти,
Що носиться по раю та дзвенить.
Когось він може швидко присипляти,
Когось дратує сильно та дражнить

Та зіронька в руках у янголяти
Освітлює дорогу в майбуття.
Вона там не дає життю згорати,
А навпаки підтримує вогонь життя.

История cоздания стихотворения:

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 206

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 0.

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль?
В прямом эфире
Не питайте в небі зорі.
Чом вони пророчать біди?
Прислухайтесь що говорять
рідні хлопця і сусіди.

Хай же радісно засяють
перед милим Ваші очі.
І зірки про це узнають,
сумувати не захо́чуть.
Рецензия от: Николай Ничипорук
2020-09-20 20:27:30
Ветер дышит там где хочет, но также и чувствует пору и про это нам говорит... Осень..
Красиво про ветер, Анатолий.
Рецензия от: Краб
2020-09-20 20:23:44
Интересный диалог
Рецензия от: Ольга Савенкова
2020-09-20 20:21:44
На форуме обсуждают
То був тендітний літній день,
Йшло літо до прощання.
Так мало випало пісень,
Здавалось, це остання.

І звідки линув дивний спів,
Я не збагну дон(...)
Рецензия от: Солнечная почта
2020-09-20 18:00:34
Павло Бондаренко

Привет, мои любимые "буратины"!
Я тут вам одну цитатку принес. Смакуйте.

"Мое мнение такое (и многие политтехно(...)
Рецензия от: Радонька
2020-09-20 15:27:50
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.