Присутній

Автор: Вячеслав1
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-07-18 23:52:40
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

НЕ ПИШИТЕ СТИХОВ О ВОЙНЕ

Не пишите стихов о войне,
позабудьте о ней, как и не было.
Есть тематика повеселей -
про цветочки край поля хлебного.

Про росу на вечерней заре,
да про ночь, про клубничку сладкую.
Напишите без лишних затей,
как ходили к любимой украдкою...

Как солдата с войны ожидать
зря советовал песнею Симонов,
да про то, как солдатская мать
не дождется письма ночью синею.

Позабудем про пыль да туман
на дорогах чужих у Ошанина,
чтоб не снились глаза по ночам
позабытых - убитых и раненых.

Про расстрел в Илловайском котле
утаим мы от внуков событие...
Про подвалы в Донецке, про плен
ополченцев, зверей первобытнее.

Мы не скажем о тех, кто погиб,
в бой идя добровольными ротами.
И кто пел до последнего Гимн
под руинами аэродромными.

Не пишите стихов о войне...
Но и днём, и ночами поздними
мы героев прославим вдвойне
для наследников. Чтобы запомнили!

История cоздания стихотворения:

Перший вірш російською мовою після прочитання вірша з такою ж назвою у С.Н.

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 618

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 10.
Нельзя...чтоб мы Вас забывали
Кто добровольно бой там приняли
Оставили свой дом, жену, детей...
И кровь свою, за всех нас проливали
Нельзя... чтоб мы Вас забывали
Нам Бог и Украина не простит
Вы, добровольно, жизни отдавали
Чтобы врага, могли остановить
2020-03-14 15:18:48
Спасибо, Вячеслав, за стихи проникающие в глубину души. Пусть война проклятая исчезнет с нашей планеты на вечные времена. Конечно мы не доживём до таких времён, но может правнуки наши будут жить в мире.
2020-03-14 15:05:19
Маю думку що писати треба. Швидко забувають.
2018-02-26 22:00:51
Пускай же говорят собаки:
"Ай, Моська! знать, она сильна,
Что лает на Слона!"
И.А.Крылов
Выдёргивать строчку из контекста и перекручивать её смысл могут лишь низкие людишки.
2017-07-20 22:05:11
Якщо сидіти на високому комині, відчуваючи цнотливістю шероховатість прокіптявілої цегли, спостерігаючи вдалині песика з піднятою правою задньою ногою, дивитись в начищену до золотого блиску самоварну трубу на вашу рецу, то очень і очень!
2017-07-21 03:50:01
Вячеславе!Є люди які готові вкусити себе за задню частину тіла аби привернути до себе увагу.Вони нехтують моральними нормами паплюжуючи інших аби привернути увагу до себе - які вони правильні урапатріоти, а більшість тишком робить стільки скільки може для Неньки нехизуючись цим.Так от Слава їм, а не (вибачте за російське слово) пустобрёхам.
2017-07-21 09:05:54
Хлопчики, миліВи сваритеся?Мені так здалося...Але ж ви - обоє - прекрасні поети...У обох Вас є чому повчитись...Порозуміння - потрібно, щоби не було війн...А ніде може я щось не зрозуміла..то вибачте мені...
2017-07-21 11:21:16
После прочтения стиха мне сразу же вспомнилась песня Булата Окуджавы, где начальными словами : "Ах, война, что ты сделала подлая...". Неподлых войн не бывает. Это утверждение, к сожалению, верно потому, что в любой войне - даже освободительной - в первую очередь страдают простые солдаты и их близкие. Мне понравилось, как Вы по художественному тонко и поэтично очертили взаимосвязь между Второй мировой войной и той, которую вынуждена вести Украина в настоящее время. Как и большинство поэтов, Вы, скорей всего, максималист - во всяком случае, в творчестве. Не стоит так уж резко - о стихах, в которых не звучит военная тематика. Об условных "цветочках" поэты писали и в более суровые времена. Такие стихи необходимы и поэтам, и читателям для сохранения психического равновесия. Общее впечатление от Вашего произведения - положительное. Последнюю строку надо подправить стилистически. Например: "Мы героев прославим вдвойне, чтобы в будущем люди их помнили".
Удачи Вам!
2017-07-20 04:46:25
Спасибо за оценку сочинения! А в принципе стих не был обращением к пишущим, а ответом на конкретное сочинение в том виде в котором я его понял.
2017-07-21 03:56:43
Доброї ночі, Святославе. Вірш полемічний. Він ніби закликає не писати віршів про війну (ця теза винесена прямо у заголовок), але фактично це звучить як докір тим поетам, що не пишуть на цю тему. Але великі трагічні події, великі трагічні теми обов'язково будуть втілені в поезію (і не тільки в поезію, звісно). Тільки зроблять це не всі поети, історики, дослідники, просто сучасники. Це зроблять ті, кому це до снаги. Нащадки знатимуть про героїв нашого часу з творчого доробку тих, кого Бог надихне, хто відчує в серці відвагу взятися за таку тему, а в свідомості силу гідно її втілити. Добре, що одночасно з цим хтось інший напише про квіти, природу чи кохання. Про те, що близьке йому. Це не означає, що такі автори менш патріотичні, що їм не болять біди сьогодення. Та не всім дано знайти гідні слова. Я не пишу про війну, тому відчуваю, що Ваш докір, Святославе, стосується і мене. Але мені ця тема не до снаги. Кажу про це прямо. Я пишу про інше, про своє. З великою повагою ставлюся до тих поетів, хто знайшов гідні слова, щоб донести до читачів складну тему. Мабуть, так і має бути.
2017-07-20 02:16:32
Вибачте, Таня...Але я інше побачила у вірші - це заклик ПАМЯТАТИ.
Бо - одразу видно - що людина, що написала такий вірш - благородна..І я йому вдячна за такий вірш, хоча тема війни мені теж - не посильна майже.
Ображатись не можна на іронію , яка прозвучала в вірші..Достатньо себе лише поставити на місце - або тих, хто воює, або тих, хто втратив найцінніше - життя дітей, рідних...
А ми - чого там кривити душею - таки відгороджуємось потроху, як можемо від усього страшного, що робиться на сході...І, мабуть - це не так наша вина,як просто людське бажання жити мирним і щасливим життям. Це наше право. Тому - ще раз дякую всім, хто - нагадує нам, завдяки кому і чому - ми - ЖИВЕМО.
2017-07-20 02:37:47
Наталочко, ти правильно все прочитала у вірші Святослава. Я побачила у цій поезії те ж саме, що і ти. Я теж вдячна поетам, що гідно втілюють цю тему, яка всім нам болить: Святославу, Вадиму, Олені та іншим. Я не ображаюся, я захоплююся такими мужніми та талановитими поетами. Саме завдяки ним нащадки знатимуть правду про наш час. І я завжди пам'ятаю про наших героїв-захисників. Честь героям, честь поетам.
2017-07-20 02:55:00

2017-07-20 03:05:05
Дякую, дівчата, за таке серйозне сприйняття вірша. Та я й сам переконаний, що віршу про війну - гіркий виняток із правил, адже поетами народжуються або від кохання, або від спостереження краси природи та ін.
2017-07-21 04:02:52
Як все -ВІРНО, і ГІРКО. Ми справді - оминаємо цю тему, і намагаємося за "квіточками - лютиками" - сховатись від ВІЙНИ..А от сьогодні - знову - двоє загиблих..І - тиша. І - пляски святого Віта на каналах...ДЯКУЮ ВАМ, Вячеслав..Гірко так, що несила і писати...
2017-07-20 00:53:45
Хто такий С. Н. ? Бажано - посилання.
2017-07-20 00:54:56
Хто такий С. Н. ? Бажано - посилання.
2017-07-20 00:54:56
Для Осичанки - Сергій Носов, тут на сайті.
2017-07-20 04:48:35
2017-07-20 10:41:35
...идея то хорошА...ток финал малёхо не продуман...эт на моё ИМХОжжжжжжж... :)))
С уважением,Удав.
2017-07-20 00:46:16
З задоволенням читаю Ваші патріотичні вірші...
І все ж http://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=48509&poem=218992

Назва цього вірша стала назвою книги - збірника віршів авторів, які все ж таки вирішили написати про війну.
Ця книга вийшла з друку завдяки зусиллям дюдини з щирим серцем - Олени Макарчук та всіх, хто їй допомогав. Всі кошти від продажу книги підуть на підтримку наших бійців та поранених. https://www.youtube.com/watch?v=4HLskfwe7KE

З повагою
2017-07-19 06:48:32
Дякую, Ніка, за таку інформацію...Олена Макарчук - світла, прекрасна людина. Якби таких побільшало в нашій країні - війни б взагалі не було...Дякую вам!!!
2017-07-20 00:50:20
Олена Макарчук і мені пропонувала взяти участь у збірнику віршів про війну (АТО). Я не могла прийняти її пропозицію, тому що я не пишу про це. Ні, не тому, що мене більше приваблюють "квіточки-лютики". Я багато думаю про те, що зараз відбувається, мене це справді болить. Але не можна сказати собі: нумо, напишу я про війну. Це з тих тем, що не кожному даються втілити поезією. Я читала вірші і Олени Макарчук, і Вадима Барченка. Це хороші поезії, серцем написані. Бог їх надихнув. Я з повагою і захопленням ставлюся до цих та до інших авторів, що можуть гідно відгукнутися на трагічне наше сьогодення, віддати шану його героям і жертвам. Нащадки прочитають в їх творах живу правду. Честь героям, честь поетам.
2017-07-20 01:51:53
Таня...Я вас прекрасно розумію!!! Я взяла участь у цій збірці, за що я вдячна Олені...Але тільки тому, що в мене було кілька болісних віршів про війну..Адже я, так як і ви - не можу писати на заказ...А так, як ВІЙНА - це страшенна річ, тому і віршів в мене мало - бо війна це - така біль, таке горе...Є в мене і проза - якщо памятаєте: "Без коментарів!" От такі люди - як Разрив Непреривності - вони пишуть надзвичайні речі,бо побували (крім того, що талановиті) в самому пеклі війни... Тема настільки болюча, що лише відбувати, або ж писати нейтрально - НЕМОЖЛИВО і - непотрібно.
Тому - ще раз подякуємо всім, хто прийняв участь у видавництві такої збірки - а найперше - Олені Макарчук - яка все організувала, і надихнула інших.
Героям слава!
2017-07-20 02:26:33
Наталочко, це прекрасно, що ти взяла участь у створенні збірки. Я б хотіла прочитати її, я пишаюся, що серед її авторів мої друзі. Знаю твоє небайдуже серденько, твою емоційно насичену, тривожну поезію. Нехай щастить.
2017-07-20 02:59:52
Я чула, що ті, хто читав вже цю книгу - не могли здержати сліз...А книгу можна придбати у Оленки..у друзів є її номер картки..в мене є теж... ...Ціна - символічна. Тому кожен посилає стільки, скільки може, адже кошти ідуть на благочинність. Дякую.
2017-07-20 03:12:57

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль??
Регистрация
В прямом эфире
Так. Якось сказав Господь, одного разу: Якщо Син звільнить вас то істинно будете вільними. Раб поперше це не соціальний стан, це стан душі. Гарний вірш. Дякую.
Рецензия от:
Гром Слобожанський
2024-03-29 14:38:01
Как говорила попадья,
В окно из мерседеса.
Не вы, а бог менЕ судья!
Я в "мини" как принцесса!
Рецензия от:
Владимир Ярош
2024-03-29 14:27:30
Всё по честному, где лесть,
Иногда теряют честь.
Рецензия от:
Владимир Ярош
2024-03-29 14:04:03
На форуме обсуждают
Іде вуйко Хрещатиком - 

Приїжджа людина. 

Запитує у зустрічних: 

- А котра година? 

Перехожі пробiгають, 

Позиркують скоса. 

Той рук(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 09:59:39
Коли забув ти рідну мову —

яка б та мова не була —

ти втратив корінь і основу,

ти обчухрав себе дотла.


Коли в дорогу ти збирався,

каз(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 08:29:11
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.