Автор: Вячеслав1
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-03-13 23:47:34
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ЗА ДЕНЬ ДО РОЗСТРІЛУ.

Там, угорі - мій світ, розтятий на клітини,
полощеться на вітрі, б'є крилом, мов птах.
Димком жовтавим між тюремних грат хмарина
з блакиті оксамитової загляда.

Стіною вогкою стікає тихий вечір,
зоря червоно розмальовує вітраж.
...І марні були з прокурором суперечки,
  презумпція невинуватості - міраж!

Суддя, відвівши очі, прочитав похапцем
і потяг криком пісню зеків заглушив.
Ворота клацнули, не залишивши шансів
в майбутньому для української душі.

Вихропує "смотрящий злодій у законі"
ненависне життя через тривожний сон.
Мій біль водою у несправнім водогоні
у ритмі крапель б'є по барабанах скронь.

Крізь болоття грузьке тюремного жаргону,
крізь мертву тишу мурів, дзвін колючих струн,
пером і словом я калиноньку червону
піднести хочу, як зажурену сестру.

А воля жайворонком над полтавським степом
манила, звала в мандри за далекий пруг!
...Ридала у куті згвалтована Евтерпа,
ховаючи розпуку у вінку із рук.

История cоздания стихотворения:

Написано до 80ї річниці розстрілу Михайля Семенка і поховання в
Биківнянському лісі під Києвом.