Автор: Вячеслав1
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-05-26 05:55:07
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Музо моя, не дивися на мене примружено.
Хоч в громадянському шлюбі з тобою,
то що з того?
Те, що загублено з часом
ми не надолужимо.
Але ще падають мрії із неба зірчастого!
Кожного разу приходиш ти з новими примхами...
Часом чекаю на тебе,
як ката ув'язнений,
часом біжу за тобою
крижинами крихкими,
часом лечу, відчуваючи крила над в'язами!
Ти вже не дівчинка юна з тремтячими віями,
вирізниш істину
між метушнею й марноттями.
Вітром уяви
ми збіжжя-слова перевіяли,
скільки віршів-діточок починалися нОчами!
Різні на вроду, як всі кольори веселковості.
Всупереч мріям рожевим
бузковіють думами...
Поміж рядками -
життям закодовані повісті,
дійсність жива, і неначе не нами придумана!
Музо моя, ти непевна і непередбачена.
Все, що навколо творіння -
усе меншовартісне.
Вибач,
бо може від цього і важче нам...
Слово найперше булО, і ми знову на варті з ним!
История cоздания стихотворения:
Сказати, що вірш мені
сподобався, все одно, що
нічого не сказати! Я в захваті! Дякую, Тетяно! З повагою , Таїсія. |
Рецензия от: Таисия Бадиленко 2024-03-29 17:01:10 |
Доброго дня, Наталя
Володимирівна! Держіть
переклад: КОРАБЛИИК Той ранок таким був немислимо свіжим, гойдались росинки вздовж стежки сильніше, а поблизу хвіртки цвіли маргаритки, і равлики грілись у ліжечку квітки. А тут, по калюжі, так легко, відважно в далекі краї плив кораблик безстрашно із аркуша ще не старої газети, в якій друкували поеми поети. І сонце яскраве, і вітер попутний вітрило оббризкали вмить перламутром, Світилися в серці відрадні надії, і ранок був свіжим, і купчились мрії. -- Де Ви, Наталочко Володимирівно? Відгукніться! |
Рецензия от: Лисич Валентина 2024-03-29 16:12:04 |
Така приємна подорож. А це моє Не промовляй "помовч, зажди"... Авторский переклад - "Не говорите мне, потом" Не промовляй "помовч, зажди". Ти Прометей в коханні - любий, У дотиках пульсують груди - Трояндами тремтять з жаги. Притулок пташкою знайти, Росою - проліском багнета. Здобуток бути назавжди З козацьким - альфа та омега. Ще вранці скелю віднайти Де провокують в мріях хвилі - Тотем* безодні на стриптиз - чи в тім пророцтво від Сивіли. В день судний скинути корсет - Коханий мій - геть забобони. Світ дивовижний без кордонів, Приникшим біля стоп Скарлет. Не промовляй "помовч, зажди"... *Тотем* - в данному випадку Посейдон. 22. 02. 2022. Не говорите мне потом Потоком чувств, скользящих мимо, Я женщиной хочу стать, милый, Цветущей розой за окном, Синицей в трепетной руке, Сверкающей росой... Стихией, Взрывной и павшей на рубеж, Исполненной казачьей силы. И полусонной на заре Прибой послушать говорливый. Концы ли в воду Пер-Лашез - О нас в пророчестве Сивиллы: В день судный скинуть на скамье С любимым все свои невзгоды - Сей жизни обнуляя коды, Распятых в жаждущей Скарлет. "Не говорите мне, потом"... |
Рецензия от: Сколибог Олег 2024-03-29 16:06:10 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |