Автор: Вячеслав1
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-06-05 19:20:49
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

* * *

Півострів криє голубого дня сувій,
спекотний небозвід осліплює промінням.
Усе навкруг -- будівлі, вежі та склепіння,
молекули вогню, що світять у траві,

піски -- усе наповнене безладдям звуків.
Німіє пам'ять. Мовою рослин і риб
земля нуртує, прагне вирватись з-під брил
і переважити слова людські і руки.

Колодку з'їла сіль. Природа наступає.
Маяк трубить у млі, як ангел в судний ріг.
І ось пісок гуде і лізе на поріг,
важка завіса хмар на суходіл лягає.

История cоздания стихотворения:

Довільний переклад віршів Т. Венцлова.