Автор: Вячеслав1
Тема:Переводы
Опубликовано: 2019-06-14 01:16:50
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Навпіл розірвані вітрила
і знову жодного рядка.
Поламаного неба брили
несе від берега ріка.
Під тягарем гріхів забутих,
які згадав і пережив,
серед снігів брудної смути
та нагромадження крижин.
Хоч дозріває він щорічно,
вода у забуття знесе,
як у віршотворінні вічнім
прихований словами сенс.
Німотно у воді буремній,
у руслі тане висота,
гуркоче медом полуденним
попід опорами моста.
История cоздания стихотворения:
Всё по честному, где
лесть, Иногда теряют честь. |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-29 14:04:03 |
Когда ты волком воешь на
луну, Когда минуты тянутся как годы И кажется что ты идёшь ко дну, Взгляни наверх и попроси у Бога, Чтоб не гасил Он все твои мечты. Спасибо, Таисия! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-29 14:03:11 |
Не пробачим! Дякую Світлана!+++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-29 13:51:19 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |