Автор: Анастасия Дорошенко
Тема:Автобиография
Опубликовано: 2017-07-21 14:56:57
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Героїня на героїні

Вона була як леді із поем:
Ласкава, мила, сонячна, прекрасна.
По-своєму тікала від проблем:
Вдих-видих-пауза -
і знов усмішка ясна.
Великий світ тісний для творчих душ,
Вона давно це дуже чітко зрозуміла.
Світ дає правила, а ти давай поруш:
Зелено-сині смужки стисла вміло.
Життя просте - і в тім його секрет,
І в тому його надто сильна складність.
А, на відміну від дешевих сигарет,
Буденність швидше убиває в нас прекрасність.
Натхнення заховалось серед хмар,
Ішли дощі, папір весь зіпсувався.
В кімнаті порох, дим, прозорий пар,
Десь зникла сонячність -
і вірш недописався.
І відчинялось навстіж знов вікно,
І шепотіла їй на вухо брудна злива
Про те, що порятунок - це вино,
І більше не була вже вона мила.
Лягала їй на груди темна ніч,
Варилась чергова розчинна кава,
Спадав кривавий шовк із її пліч -
І більше не була вона ласкава.
Вона була як леді із поем,
Написаних вночі її ж рукою.
Уміла утекти від всіх проблем,
Лише з'явилися проблеми з головою.
Вона була. Вона колись була.
Як героїня старих фільмів чорно-білих.
Але розсипались думки. Пішли слова.
Зітліла плівка від рукописів згорілих.

История cоздания стихотворения: