Автор: Игорь Дрижчаный
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2017-08-22 16:16:48
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
На чужині тебе я бачу в снах,
Хвилююся щоразу, мов дитина,
Коли літак, мов білокрилий птах,
Несе мене до тебе, Україно.
Земля під небом, сповненим зірок,
Від тебе і натхнення, і кохання.
Колись я тут зробив свій перший крок
І, сподіваюсь, тут зроблю останній.
Україно моя, ще з бабусиних світлих пісень
Пам’ятаю, що ти є добра і любові обитель,
І що там, в небесах, оберіг над тобою несе,
Щоб закрити від зла і біди, Божий ангел-хранитель.
Ти знала горе втрат і біль від зрад,
І сонця світло бачила крізь грати.
Та, попри все, не зміг жорстокий кат
Тебе ні залякати, ні зламати.
Твій сумнів зник, і страх навіки щез,
А вибір став твердим і незворотнім
В той день, коли сягнула до небес
Безсмертних душ твоїх героїв сотня.
Україно моя, серед безлічі різних доріг
Ти обрала свій шлях, і для мене цей шлях є єдиним.
Я молюся, щоб ангел-хранитель тримав оберіг
Над тобою і дітьми твоїми, моя Україно!
В лихі, буремні, вирішальні дні
Єдині ми майбутнього заради.
Будь впевнена, ніхто з твоїх синів
Не схибить, не відступить і не зрадить.
Полісся, Крим, Карпати і Донбас -
Одна земля, велика Батьківщина
В серцях і душах кожного із нас
Омріяна, оспівана, єдина!
Я дивлюсь в далечінь, що нагадує славний твій стяг,
Де єднається неба блакить з золотими ланами.
І я бачу, як ангел-хранитель долоні простяг
Над твоїми степами, горами, лісами й морями.
Не здолати тебе, бо не можна здолати Любов,
Твої діти з тобою навік, то ж повір, Україно,
Ми тебе збережем, ми тебе відбудуємо знов
Ще могутнішу, ще красивішу, щасливу, єдину!
История cоздания стихотворения:
Рік тому 25 українських артистів об'єдналися на волонтерських засадах, щоб привітати свою країну з 25-ою річницею її Незалежності.
Так виник волонтерський арт-проект "Оберіг".
Слухати і дивитись можна тут: https://www.youtube.com/watch?v=MiaQWffDHPs&feature=youtu.be
Можливо, комусь буде цікаво побачити перший варіант тексту пісні, написаний у лютому 2015 року.
З святом вас, друзі!
Когда ты волком воешь на
луну, Когда минуты тянутся как годы И кажется что ты идёшь ко дну, Взгляни наверх и попроси у Бога, Чтоб не гасил Он все твои мечты. Спасибо, Таисия! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-29 14:03:11 |
Не пробачим! Дякую Світлана!+++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-29 13:51:19 |
Спасибо, Свидетель! Получается, что за всё отвечает вышестоящий командир? Не согласна моя душа с этим... Все причастные отвечают. |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-29 13:45:36 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |