Автор: Таня Яковенко
Тема:Философские стихи
Опубликовано: 2019-10-12 13:29:52
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Жовтнева пора

Жовтнева пора має шарм особливий.
Дивує палітрою щедрою барв.
Багрянцем оздоблена, золотом трав.
До статусу прагне володарки-жінки!
Красуні Осінній нема відпочинку,
Та все ж потребує кохання й підтримки!
Засвідчить про це перехожий: вродлива!
Ось тільки питання: чи, дійсно, щаслива?

Щаслива, та тільки миттєвість природи
Окреслена подихом Вищих Небес.
Запрошує й зараз у казку чудес.
На жаль чи на щастя, життя швидкоплинне!
Події нові нас очікують, зміни.
Бо час не стоїть, а крокує невпинно:
Позбавить панянку чарівної вроди.
Прохання йому не потрібні та згода.

Жовтнева пора – у красі її зрілість!
А скільки тривати – на все Божа милість!

12.10.2019
© Copyright: Виктория 75, 2019
Свідоцтво про публікацію №119101204561

История cоздания стихотворения: