UA
|
Додатковий 16. "А небо в зорях" на вірш Ніни Трало / АП творчої групи - Злива / |
|
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
|
Автор: Воронин Николай
Тема:Гражданская лирика
Опубликовано: 2020-07-28 08:24:12
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
ВСЮ НІЧ ЗІРКИ НА НЕБІ МЕРЕХТІЛИ
Всю ніч зірки на небі мерехтіли
І місяць сріблом сяяв восени.
Козак коня пришпорював щосили,
За ним обидва мчалися сини.
Вздогін стріляли ляхи із рушниці,
То пан вельможний, засідку вчинив.
Козак синам гукнув, — гей, до станиці.
Собі пістолі їхні залишив.
Зустрів чужинців батько біля схилу,
Відразу трьох з пістолів приземлив.
Іще з собою взяв двох у могилу,
І тільки потім шаблю з рук зронив.
На другий день сини знайшли те місто,
Де батько їх від ляхів захистив.
Червона кров лягла хрестом з намистом,
Яким козак синів благословив.
Везли старого батька два синочки,
В дорозі сльози капали з очей.
Зірки сріблясті наче ангелочки,
Сіяли в небі сорок ще ночей...
Nikvoron 28.07.2020
История cоздания стихотворения:
1
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 502
Рецензии
Всего рецензий на это произведение: 6.
Доброго дня, Миколо! Хорошого вірша написали, така видима, реальна картина. Вражає в саме серце. Я дещо хочу зауважити. 1)"На другий день сини знайшли те місто" - тут має бути слово "місце", а не "місто". "Місто" українською - це "город" російською, https://uk.wikipedia.org/wiki/Місто
2)"Везли старого батька два синочки" - я думаю, що батько не був старим. Йому десь біля сорока років, а синам 16-17, не більше, недарма ж про них говориться: синочки. Якби вони були старші, то нізащо не залишили старого батька. А молоденькі юнаки звикли слухати батькового наказу беззаперечно. Можливо: "Везли героя-батька два синочки"? Успіхів Вам у творчості.
2)"Везли старого батька два синочки" - я думаю, що батько не був старим. Йому десь біля сорока років, а синам 16-17, не більше, недарма ж про них говориться: синочки. Якби вони були старші, то нізащо не залишили старого батька. А молоденькі юнаки звикли слухати батькового наказу беззаперечно. Можливо: "Везли героя-батька два синочки"? Успіхів Вам у творчості.
2020-07-28 19:07:59
Доброго дня, Тетяна!
Дуже вдячний за Ваш коментар!
Відносно сучасності, — Ви маєте рацію.
Втім: Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Місто — термін, який має кілька значень.
Українське слово місто походить від прасл. *město («місце»), що первісно означало «накидане на землю покриття для розташування» і пов'язане з дієсловами *metati, *mesti.
Проте, слід мати на увазі, що давньорус. і стцерк.-слов. мѣсто, окрім основного значення «місце», також засвідчене у значенні «місто», «го́род», «неукріплений населений пункт», «неукріплена частина міста», «посад» (на протиставлення укріпленому го́роду).
***
Місто — Матеріал з Вікісловника.
Значення:
1-/Великий населений пункт; адміністративний, промисловий, торговий і культурний центр.
2-/заст. місце, де відбувається базар. Піднялися на місто йти бублейниці, палянишниці і ті, що кухликами пшоно, а ложками олію продають. Григорій Квітка-Основ'яненко, «Салдацький патрет», 1833 р. — Я трохи полежу, а ти побіжи на місто та купи хліба… Михайло Коцюбинський, «Маленький грішник», 1893 р.
3-/заст. місцевість (простір земної поверхні), місце (певна місцевість) .-
І де ходила, // В яких то праведних містах, // А в нас, сердешна, опочила. Тарас Шевченко, «Княжна», 1847 р.
Колись я мала той дівочий звичай, // Як покидала край який надовго, // Збирати квіти з наймиліших міст. Леся Українка, «На пам’ять 31 іюля 1895 року», 1895 р.
/У моєму вірші, — «місто біля схилу»./
4-/заст. місце (службова посада)
З царем самим, либонь то знався [магнат], // В дугу усякого він гнув, // Аж поки то якась Зозуля // Кого із міста не зіпхнула. Панас Мирний, «Розмова двох кумів про земські діла», 1895 р.
***
Що до віку: … наші пращури не вирізнялися довголіттям. Наприклад, тривалість життя у древніх греків становила у середньому близько 25 років, у древніх римлян – не набагато більше: близько 33 років. Середньовічні англійці, за даними досліджень, протягом XII-XVII століть вмирали дуже рано – у 17-33-річному віці.
Близька до нас Росія теж історично не вирізнялася своїми довгожителями. «Старцю» Івану Сусаніну було лише... 32 роки. Навіть у часи Пушкіна середня тривалість росіян коливалася до 40 років. У щоденниках майбутнього поета ми читаємо: «У кімнату увійшов старий років 30-ти...» І подібних прикладів можна наводити дуже й дуже багато.
Дуже вдячний за Ваш коментар!
Відносно сучасності, — Ви маєте рацію.
Втім: Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Місто — термін, який має кілька значень.
Українське слово місто походить від прасл. *město («місце»), що первісно означало «накидане на землю покриття для розташування» і пов'язане з дієсловами *metati, *mesti.
Проте, слід мати на увазі, що давньорус. і стцерк.-слов. мѣсто, окрім основного значення «місце», також засвідчене у значенні «місто», «го́род», «неукріплений населений пункт», «неукріплена частина міста», «посад» (на протиставлення укріпленому го́роду).
***
Місто — Матеріал з Вікісловника.
Значення:
1-/Великий населений пункт; адміністративний, промисловий, торговий і культурний центр.
2-/заст. місце, де відбувається базар. Піднялися на місто йти бублейниці, палянишниці і ті, що кухликами пшоно, а ложками олію продають. Григорій Квітка-Основ'яненко, «Салдацький патрет», 1833 р. — Я трохи полежу, а ти побіжи на місто та купи хліба… Михайло Коцюбинський, «Маленький грішник», 1893 р.
3-/заст. місцевість (простір земної поверхні), місце (певна місцевість) .-
І де ходила, // В яких то праведних містах, // А в нас, сердешна, опочила. Тарас Шевченко, «Княжна», 1847 р.
Колись я мала той дівочий звичай, // Як покидала край який надовго, // Збирати квіти з наймиліших міст. Леся Українка, «На пам’ять 31 іюля 1895 року», 1895 р.
/У моєму вірші, — «місто біля схилу»./
4-/заст. місце (службова посада)
З царем самим, либонь то знався [магнат], // В дугу усякого він гнув, // Аж поки то якась Зозуля // Кого із міста не зіпхнула. Панас Мирний, «Розмова двох кумів про земські діла», 1895 р.
***
Що до віку: … наші пращури не вирізнялися довголіттям. Наприклад, тривалість життя у древніх греків становила у середньому близько 25 років, у древніх римлян – не набагато більше: близько 33 років. Середньовічні англійці, за даними досліджень, протягом XII-XVII століть вмирали дуже рано – у 17-33-річному віці.
Близька до нас Росія теж історично не вирізнялася своїми довгожителями. «Старцю» Івану Сусаніну було лише... 32 роки. Навіть у часи Пушкіна середня тривалість росіян коливалася до 40 років. У щоденниках майбутнього поета ми читаємо: «У кімнату увійшов старий років 30-ти...» І подібних прикладів можна наводити дуже й дуже багато.
2020-07-28 21:01:40
Я дуже перепрошую, Миколо, але я не можу перечитати ту Вашу велику аргументацію. Основний зміст, звісно, зрозумілий. Кожному автору дороге кожне слово, ним написане. От пригадалася відома літературна байка про Гоголя:
Гоголь в ранніх повістях вживав слово "щекатурка". Якось Аксаков йому каже:
– Чого це ви пишете – "щекатурка"?
– А як треба? – запитав Гоголь.
– Штукатурка.
– Не думаю, – сказав Гоголь.
– Подивіться в словнику.
Взяли словник. Подивилися, дійсно – штукатурка.
З того часу Гоголь завжди писав – "штукатурка". Але в перевиданнях це слово не виправив.
https://www.facebook.com/prolitcult/posts/1819317161663245/
Бажаю натхнення і успіхів у творчості!
Основний зміст, звісно, зрозумілий. Кожному автору дороге кожне слово, ним написане. От пригадалася відома літературна байка про Гоголя:Гоголь в ранніх повістях вживав слово "щекатурка". Якось Аксаков йому каже:
– Чого це ви пишете – "щекатурка"?
– А як треба? – запитав Гоголь.
– Штукатурка.
– Не думаю, – сказав Гоголь.
– Подивіться в словнику.
Взяли словник. Подивилися, дійсно – штукатурка.
З того часу Гоголь завжди писав – "штукатурка". Але в перевиданнях це слово не виправив.
https://www.facebook.com/prolitcult/posts/1819317161663245/
Бажаю натхнення і успіхів у творчості!
2020-07-28 23:17:54
Так, згоден. Коли, в Академічному українському театрі ім. Т.Г.Шевченко, як художник постановник по костюмах, ставив п’єсу “За двома зайцями“, - дійсно, не дозволяв навіть «хустинку» змінити, ні народній, ні заслуженій актрисі.
2020-07-29 00:59:53
Гарний емоційний вірш про часи козацтва. Дякую за екскурс в історичне минуле!
2020-07-28 18:43:44
Зворушливий вірш. Начебто ті часи, але він актуальний і сьогодні. Гірко втрачати і дітей, і батьків.
2020-07-28 12:15:29
В прямом эфире
| К сожалению, это так. Но нечто подобное уже бывало. Кошмар пережили. Да будет спет! С уважением, Ю.Л. |
| Рецензия от: Литвинов Юрий 2024-04-26 14:34:32 |
| Все вірно. Коли Бога і Його Закони топчуть ногами, тоді таке й стається зі світом... Сьогодні це видно як ніколи . Нічого дивного!) Успіхів Вам, Ірино! |
| Рецензия от: Людмила Варавко 2024-04-26 14:10:46 |
| Проза жизни. Так обычно и бывает |
| Рецензия от: Наташа Карлисано 2024-04-26 13:38:30 |
На форуме обсуждают
| Люблю рок-музику. Люблю
слухати Фреді Меркурі.
Обожнюю Believer. Людмила Варавко, дякую вам за "тепло душі". Я неадекватна людина, т(...) |
| Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-25 11:58:28 |
| Most Popular Rock Songs
On YouTube 1 Passenger | Let Her Go 3.7B 2 Imagine Dragons – Believer 2.6B 3\4 The Chainsmokers & Coldplay - Something Just(...) |
| Рецензия от: Серж Песецкий 2024-04-23 23:49:15 |
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.