UA
|
Уже недалечко червоне яєчко: Вербна неділя в історії та традиціях / АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія" / |
|
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
|
Автор: Владимир Роберта
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2024-01-08 19:59:19
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
"Земля була вся в снігу..."
Авторський переклад з російської
* * *
Земля була вся в снігу.
Біла-біла.
І таке ж небо.
Та між землею і небом
Не було кордону.
Але була різниця.
Тільки в тім,
що земля –
це земля,
а небо –
це небо.
Ми стояли у самому центрі землі.
Вона сказала:
«Давай підемо у небо.
Підемо-підемо
далеко-далеко,
поки не прийдемо у небо».
Я подумав,
що це було би дійсно добре –
сходити у небо;
але це ж так далеко;
можна і не дійти;
навіть точно, що не дійдеш.
Я сказав:
«Не балуйся.
Не треба».
А вона пішла.
Легко-легко.
Вона така маленька, легка.
Я пішов за нею.
Тяжко.
Глибоко потопаючи у снігу.
Я такий великий, важкий.
Вона озирнулась і сказала:
«Залишайся на землі.
Ти не дійдеш.
Ти не віриш,
і тому такий важкий.
Ти не дійдеш».
І пішла.
Я хотів бігти за нею,
але не зміг,
тому що провалився в сніг до пояса.
Я довго-довго дивився їй услід.
Вона була вже далеко-далеко.
Так далеко,
що мені здалося –
вона вже іде по небу.
А потім від неї прибіг вечір
і
нічого не сказав.
Я схолонув –
невже я втратив її назавжди?
Але невдовзі від неї прийшла ніч
і сказала:
«Дивись».
І я побачив, що навкруги мене біла земля,
А над землею –
чорне небо.
А над самим обрієм –
зірка.
Я впізнав її.
І швидко вибравшись зі снігу,
пішов у небо.
Легко-легко.
Не провалюючись.
Тому що я був легким,
як дитина.
----------------------------------------
* * *
Земля была вся в снегу.
Белая-белая.
И такое же небо.
И между землёй и небом
не было границы.
Но была разница.
Только в том,
что земля –
это земля,
а небо –
это небо.
Мы стояли в самом центре земли.
Она сказала:
«Давай уйдём в небо.
Пойдём-пойдём
далеко-далеко,
пока не придём в небо».
Я подумал,
что это было бы действительно хорошо –
сходить в небо;
но ведь это так далеко;
можно и не дойти;
даже точно, что не дойдёшь.
Я сказал:
«Не балуйся.
Не надо».
А она пошла.
Легко-легко.
Она такая маленькая, лёгкая.
Я пошёл за ней.
Тяжело.
Глубоко утопая в снегу.
Я такой большой, тяжёлый.
Она оглянулась и сказала:
«Оставайся на земле.
Ты не дойдёшь.
Ты не веришь,
и потому такой тяжёлый.
Ты не дойдёшь».
И ушла.
Я хотел бежать за ней,
но не смог,
потому что провалился в снег по пояс.
Я долго-долго смотрел ей вслед.
Она была уже далеко-далеко.
Так далеко,
что мне показалось –
она уже идёт по небу.
А потом от неё прибежал вечер
и
ничего не сказал.
Я похолодел –
неужели потерял её навсегда?
Но скоро от неё пришла ночь
и сказала:
«Смотри».
И я увидел, что вокруг меня белая земля,
а над землёй –
чёрное небо.
А над самым горизонтом –
звезда.
Я узнал её.
И быстро выбравшись из снега,
пошёл в небо.
Легко-легко.
Не проваливаясь.
Потому что я был лёгким,
как ребёнок.
История cоздания стихотворения:
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 86
Рецензии
Майстерно написано. Дякую, Володимире!
І я Вам дякую, Руслане, за прочитання, комплімент і коментар!
Не було кордону ?
підемо у небо?
сходити у небо?
А потім від неї? прибіг вечір
Я схолонув ?
Але невдовзі від неї? прийшла ніч
пішов у небо?
Навищо ці питання? Відповіді шукайте у своїй душі. Якщо їх там нема, то нема. І Вам цього ніхто не розтлумачить.
Хочу добавити: для усього свій час, і для землі і для неба.
Радий, що сподоболося.
Дякую за прочитання та відгук!
Та цей (за тему) похвалю.
Мені тільки слово "балуйся" не сподобалося, бо це русизм.
Дякую за прочитання та відгук!
| Понятно и близко... "Увянет не раскрывшийся цветок"... В увядших лепестках так много аромата... Так много в них последней красоты... |
| Рецензия от: Сніжана Назаренко 2024-04-30 06:07:12 |
| Ах, этот чудесник май, Когда умчались морозы, В саду сирень наломай, Утри у любимой слёзы. И вовсе не хулиган, Но всё в голове смешалось, Сирень я брошу к ногам, И ты простишь эту шалость . |
| Рецензия от: Влад Каганов 2024-04-30 02:17:24 |
| Спс., друг. С удовольствием прочитала. Душевно и поэтично. Удач тебе и дальше. |
| Рецензия от: Чухнина Мария 2024-04-30 01:40:41 |
| Рок, це те, без чого мені дуже важко. Завжди слухаю. А якщо сил замало - навушники, на повну і... батарейки заряджаються.)(...) |
| Рецензия от: Молчаливая 2024-04-29 14:55:02 |
| Люблю рок-музику. Люблю
слухати Фреді Меркурі.
Обожнюю Believer. Людмила Варавко, дякую вам за "тепло душі". Я неадекватна людина, т(...) |
| Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-25 11:58:28 |