Уже недалечко червоне яєчко: Вербна неділя в історії та традиціях / АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія" / |
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
Автор: Владимир Роберта
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2024-02-29 21:56:58
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Авторський переклад з російської
* * *
Пливу по життю, наче горда крижина,
Про вільні вітри я співаю пісні.
Та все ж таки раб. Владар мій – павутина.
А звуть його Страх. І живе він в мені.
Він мною керує. І з посміхом мага
Мене поміщає в невидиму кліть.
Його не здолає шалена відвага,
Число та і вміння не спинять й на мить.
Втекти намагався лісами, полями,
Але він зі мною, як щільна імла,
В душі залишаюча чорнії плями:
Туги – від безсилля, від сорому – зла.
Себе готував до тортур і до думки,
Що смерть я прийму у нестямі боїв.
Та владар мій поїть безжалісним трунком,
Жахиттям отруєним яви і снів.
Себе зневажаю за страх перед Страхом,
А все ж таки лячно від різних речей:
То бурі надій, з її блиском і крахом,
То холоду милих похмурих очей;
Боюсь бездоріжжя, хвороб і ворожих
Підступних, облудних, мерзенних ідей;
Страшать неминучим судилищем Божим
І судом страшним боязливих людей.
Боюсь. А пливу, наче горда крижина,
Про вільні вітри я співаю пісні.
Та все ж таки раб. Владар мій – павутина.
І звуть його Страх. І живе він в мені.
---------------------------------------------------
* * *
По жизни плыву, словно гордая льдина,
И песни пою о свободных ветрах.
Но всё же я раб. Моего господина
Народ величает по имени Страх.
Он мной управляет с улыбкою мага,
Меня помещая в незримую клеть.
Не взять его буйной, безумной отвагой,
Числом и умением не одолеть.
Пытался бежать от него многократно,
Но он был со мною везде и всегда,
В душе оставляя лишь чёрные пятна:
Тоски – от бессилья и зла – от стыда.
Готовился к битвам, лишеньям и пыткам;
И к смерти я, кажется, тоже готов;
Но мой господин меня поит напитком,
Отравленным ужасом яви и снов.
Себя презирая за страх перед Страхом,
Чего-нибудь всё же боюсь каждый раз:
То бури надежд, с её блеском и мраком,
То холода милых безрадостных глаз,
Боюсь я болезней, коварств, бездорожья,
Боюсь неразумных и мерзких идей,
Пугают меня наказанием Божьим
И страшным судом боязливых людей.
Боюсь. Но плыву, словно гордая льдина,
И песни пою о свободных ветрах.
А всё же я раб. Моего господина
Народ величает по имени Страх.
История cоздания стихотворения:
Да.. у нас каштаны в цвету вместе с сиренью. |
Рецензия от: Музонька 2024-04-29 15:40:29 |
С ДНЕМ РОЖДЕНИЯ! СЧАСТЬЯ! ЗДОРОВЬЯ! ЛЮБВИ! БЛАГОПОЛУЧИЯ! ИСПОЛНЕНИЯ ЖЕЛАНИЙ! |
Рецензия от: Музонька 2024-04-29 15:37:57 |
Геннадий, как почитательница вашего таланта от души желаю вам всего самого лучшего : оптимизма, бодрости духа, любви от друзей и близких, и ещё много - много хороших стихов. |
Рецензия от: Євгенія Хочинська 2024-04-29 15:35:28 |
Рок, це те, без чого мені дуже важко. Завжди слухаю. А якщо сил замало - навушники, на повну і... батарейки заряджаються.)(...) |
Рецензия от: Молчаливая 2024-04-29 14:55:02 |
Люблю рок-музику. Люблю
слухати Фреді Меркурі.
Обожнюю Believer. Людмила Варавко, дякую вам за "тепло душі". Я неадекватна людина, т(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-25 11:58:28 |