Автор: Виктория Миронюк
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-11-10 09:22:48
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Я схилюся ніжно так, на твоє плече,
Що завжди надійніше за будь яке іще!
Пам'ять сколихнулась, вивільнивши мрії,
Що в душі томились, як коні вороннії.
Дуже рідко мамо, бачимось с тобою.
Дуже швидко час минає, не дає відбою!
Дні летять, встигати маю! -Знаю доню, знаю.
Я тебе кохаю мамо! -Я ж тебе й не лаю.
Я ціную ту турботу й хочу щоб ти знала,
Що тебе я не покину й сумніву не мала!
Маю я життя від тебе, як дарунок Божий
І дітей що так на тебе, кожен чимось схожий!
І болюче так кольнуло, десь у мене в грудях,
Як же ти змарніла у важких тих буднях.
Руки зашершавіли, а твоє лице?
Тільки очі волошкові так горять іще!
На свята всією з'їдимось гурбою,
То вже наговоримось до схочу с тобою.
Про дитинство згадувать, то велике діло,
То частинка щастя, що миттю пролетіло!
Відпочинеш в ліжку, до поки ми с тобою,
Й не махай у відповідь мені ти головою.
Я ж почаклую трішки, й сама біля печІ,
Й задрімаю потім в тебе на плечІ!
История cоздания стихотворения:
Доброго дня, Наталя
Володимирівна! Держіть
переклад: КОРАБЛИИК Той ранок таким був немислимо свіжим, гойдались росинки вздовж стежки сильніше, а поблизу хвіртки цвіли маргаритки, і равлики грілись у ліжечку квітки. А тут, по калюжі, так легко, відважно в далекі краї плив кораблик безстрашно із аркуша ще не старої газети, в якій друкували поеми поети. І сонце яскраве, і вітер попутний вітрило оббризкали вмить перламутром, Світилися в серці відрадні надії, і ранок був свіжим, і купчились мрії. -- Де Ви, Наталочко Володимирівно? Відгукніться! |
Рецензия от: Лисич Валентина 2024-03-29 16:12:04 |
Така приємна подорож. А це моє Не промовляй "помовч, зажди"... Авторский переклад - "Не говорите мне, потом" Не промовляй "помовч, зажди". Ти Прометей в коханні - любий, У дотиках пульсують груди - Трояндами тремтять з жаги. Притулок пташкою знайти, Росою - проліском багнета. Здобуток бути назавжди З козацьким - альфа та омега. Ще вранці скелю віднайти Де провокують в мріях хвилі - Тотем* безодні на стриптиз - чи в тім пророцтво від Сивіли. В день судний скинути корсет - Коханий мій - геть забобони. Світ дивовижний без кордонів, Приникшим біля стоп Скарлет. Не промовляй "помовч, зажди"... *Тотем* - в данному випадку Посейдон. 22. 02. 2022. Не говорите мне потом Потоком чувств, скользящих мимо, Я женщиной хочу стать, милый, Цветущей розой за окном, Синицей в трепетной руке, Сверкающей росой... Стихией, Взрывной и павшей на рубеж, Исполненной казачьей силы. И полусонной на заре Прибой послушать говорливый. Концы ли в воду Пер-Лашез - О нас в пророчестве Сивиллы: В день судный скинуть на скамье С любимым все свои невзгоды - Сей жизни обнуляя коды, Распятых в жаждущей Скарлет. "Не говорите мне, потом"... |
Рецензия от: Сколибог Олег 2024-03-29 16:06:10 |
Геннадий, мои овации Вам
и восторг. Великолепное стихотворение. Мира Вам, здоровья, добра, творческого вдохновения. |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-03-29 15:44:27 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |