Автор: Виктория Миронюк
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-06-06 11:47:41
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Жінка, як прочитана сторінка

Ви кажете що ваша жінка,
Як ота прочитана сторінка!
Не виклика ніякого тремтіння
І на душі неначе павутиння.

Не сексуальний має вигляд
І в халаті тому, не наче привид.
Борщ до печінки вже приївся,
Що краще б суші десь наївся!

А її ця фобія до чистоти,
Достала вже блін, до ікотИ!
І друзі кажуть прямо в вічі:
- Ти підкаблучник, навіть в двічі!

Поважаючий себе мужчина,
Коханку має, а ти як дитина.
І повівся, як той павлін,
Пішов якось на зустріч він.

Причипурився, орел мужчина,
У нього ж є на те причина!
В кафе побачення призначив,
Знайомій, що давно не бачив.

Але впізнав там свою жінку,
Таку гарнюню як картинку!
На подругу вона свою чекала,
У платті, кольору корала.

Стакан води в руці тремтів,
Не вистачило навіть слів.
Така ж тендітна вся й легка,
Як пташечка ота дзвінка.

Й поки на пОдругу чекала,
Чаю з лимоном заказала.
Але з за столику навпроти,
Спитали, чи не буде проти,

Вина хоч келихом одним,
Пригоститись може з ним?
Але у відповідь, не наче дзвін :
- Я заміжня! - чув навіть він.

Закохана я й досі в чоловіка
І він моя єдина в світі втіха!
Тому мій час не віднімайте,
Вибачайте й собі бувайте!

Він від сорому почервонів,
Й в обійми кинутись хотїв.
Розкаятись в своїх гріхах,
Й додому нести на руках!

Прийшовши вже до тями,
Вирішив, собі не рити ями.
Дочекатись дружину вдома,
Хай пройде душевна втома.

Згадав усе він в одну мить,
Про очі сині мов блакить,
Про руки, що колись зігрів
І як від цього весь тремтів.

Згадав і клятву що давав
І сам в душі аж заридав.
Разом і в горі й в радощах,
Й сльоза з'явилась на очах.

Свою хворобу, її у ліжка,
Вона мурчала, як та кішка.
Ми все здолаємо у двох!
Коли покрив усе це мох?

Та всю дорогу себе кляв,
Що не цінував того що мав.
Слухав тих, що зависть брала
І ледь життя його не вкрала.

Забіг в крамницю по дорозі
І зупинитись був не взмозі.
Скупив усі троянди білі,
Вони коханій дуже милі!

История cоздания стихотворения: