'...il faut tenter de vivre...'

Автор: Тата Чен
Тема:Мистическая проза
Опубликовано: 2017-10-26 14:22:41
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Лісова пісня з архітектурним контрапунктом

Сімаргл спав. Тільки навесні, коли сонечко не ховають віти дерев, а вітерець несе зі схилів ярів тонкий, ледь чутний, квітковий аромат, старому крилатому вовку сняться сни про минуле. Тягнеться стрічка життя з прадавніх часів. Весь коловорот бачить старий: лісовий народ клопочеться в хащах, люди пораються на полях,  з'являються села та міста, мирні часи порушують війни, зводяться споруди, димлять заводи, руйнує нехтування колишні здобутки... На незмінну поступ Хорса, як на нитку, збираються намистинки доль: для кожної живої істоти святої Матіньки-Землі звиває Мокош обгоротку-колиску душі...
Тільки прийдешнього Сімаргл не бачить, коли спить. "Завтра сьогодні стане вчора" - будить молоденька Мавка напровесні старого вовка. Будить і летить до лісу, додому, там де різнобарвний квітковий килим у прозорому мережеві дерев радіє вже теплому сонечку і блакитному небу.
Плине Сімаргл, вогненокрилий вовк, в вишині, поза хмарами, щоб не бачили люди, додає жовто-гарячого небесній блакиті ...
Та звіряча сутність бере своє - падає вогняна тінь на землю і мчить межею поля та лісу величний сивий вовк.
Шепоче вітер у кронах високих, струнких сосен. Насичений запах хвої  володарює в прихистку Мокоші. Сплітає вона, трудівниця, дороги, наче долю, то рівненькі, як стріли, то звисті - наче слід змія-Велеса. Розплутує той малюнок Сімаргл, аж ось у осикову Мару завела його стежка: підтрунює Мокош над вовком - а ну ж бо, що буде робити старий? Чи замоче лапи, чи розгорне свої вогняні крила? Проминув болото вовк - і не помітив. Замислився: осикова Мара надвечір наводить сум, бо відкриває двері в потойбіччя. Без смерті неможливе нове життя, новому потрібен простір: ось вона невблаганність, неспинність коловороту...
А трохи згодом, коли вже ніч впала на землю, під луною та зірками, слухав впіввуха лісові плітки, та дився танці мавок на галявині: нечутно легенькі постаті у прозорих вбраннях  плили над землею. Зранку на луговині залишився тільки серпанок - біле мережево вкривало зів'ялу торішню траву. А мавки з початком нового дня сплітаються зі своїми сестрами-березами і творять нову весняну Долю.
На узбіччі Лісу зринає у небо крилатий вовк - співають вогняні крила пісню вітра. Колись і сам Сімаргл полюбляв співати біля терас. Було то ще за тих часів, коли викладені камінням споруди не були засаджені деревами. Луними ночами плив Сімаргловий позов, підсиленний містичними терасами, далеко-далеко на південь, до Гізи. Єднали боги-велети колиски людства, придивлялись та підтрумували потроху нову гілочку життя. Тепер стоять без догляду тераси, ніхто не співає в їх амфітеатрі, лише блакитний килим квітів застилає верх пагорба.
Синьою стрічкою внизу звивається Мерла-річка. Дуже схоже на межу лісових та людських володінь. Швидкоплинне людське життя, мінливі і їх споруди: не встигнеш кліпнути оком виростає будинок, облаштовується і, як восени однолітня рослина, - в'яне, зубожіє, стоїть нікому не потрібний...
Все бачить Сімаргл: і могутній дуб - дерево, і незримий порядок речей, який він втілює: молодість, сила, старість, неміч. Від коріння - володінь Змія - Велеса, до самих вершечків - притулку Перуна... Нині живуть поруч насіння світового дерева та діяння людських рук: опікується величний дуб-партріарх молоденькою церквою. Йому - за триста, їй - тільки сто. Він - ще кремезий і сильний. Вона - вже знала лихі години, але завжди він шелестів їй мудрі слова. Зараз ще спить патріарх. Тінню минає пару Сімаргл. "Щасти вам!"
Пів шага до весни - зелений ще не захопив світ і прозорість підкреслює багатоплановість дійсності. Дме через неї вітер. Вітер змін. Лине з минулого в прийдешнє, зв'язує у єдину спіраль дороги. Дороги простору і часу.

История cоздания стихотворения:

Подорожували у квітні по Слобожанщині: лісами та старими маєтками (Натальїно, Первухінка, Шарівка, Співочі Тераси). Пробужнення природи завжди трохи мистичне. От і спробувала "звучати в унісон" з природою...

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 466

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 4.
Дуже гарно.

Оценки по стихотворению:
Ритм: 1
Размер: 1
Рифма: 1
Метафоричность и целостность образов: 4
Эмоциональное воздействие: 4
Глубина мысли и точность логики: 5
2017-10-31 14:04:22
Читав Вашу Лісову пісню і навіть наспівував, але коли дійшов до дуба патріарха з молодою церквою, то то пісенний настрій зіпсувався - ніякого опікування нема, навпаки, є ворожба.( якщо я вірно зрозумів )
2017-10-27 10:52:30
ні. ворожби немає. навіщо? творіння людських рук і так недовговічні. є співчуття - бо схожі долі.
імхо, звичайно))
2017-10-27 12:26:55
"Симаргл (Семаргл) — древнерусское языческое божество с неясными функциями, ... Васильевым, согласно которому, бог Семаргл представлял собой орнитоморфное воплощение Саэны-Симурга, проникшее к славянам через..." подобие макурк.
2017-10-26 19:01:10
а що таке "подобие макурк"? вибачте, я не можу навіть гагуглити це слово
2017-10-27 10:32:41
*нагуглити
2017-10-27 10:33:28
Тато, не звертайте уваги: просто, пану Харламову, підсвідомо хочеться викликати у Вас когнітивний дисонанс - дивіться, мовляв, такий бевзь на фото, проте який високоінтелектуальний рецензент та співрозмовник))

Насправді, жодних "макурк" не існує в природі.

ЗЫ: Ніщо так не змушує людину виглядати дебілом, як її страх виглядати дебілом))
2017-10-27 12:00:12
когнитивний диссонанс в мене викликати досить складно.
в наш it-час можна зробити собі будь-яку аватарку)) як завше, я на них взагалі не дивлюся))))
а ще я гадаю, Круче (чи зветртатися до вас на ім'я - Віталій, задається?))) треба бути толерантнішим, м?)))
2017-10-27 12:06:39
Тато, я надзвичайно толерантна людина. Я ніколи не назву гея - "підарасом". Але, "дебіл" - це всього-на-всього термін, що застосовується у психіатрії для визначення слабкого ступеню олігофренії, себто легкої розумової відсталості.

ЗІ: до речі, на моїй аватарці - саме я, власною персоною))
2017-10-27 12:16:49
але ж Ви не лікар, щоб встановлювати діагноз?)
2017-10-27 12:35:19
Тато, а для цього потрібен фахівець ?))) (це - риторичне запитання)

ЗІ: дипломований практикуючий психотерапевт УПП Вадим Барченко, взагалі, постановив поцієнту діагноз - імбецильність з ускладненнями (шизофренія і т.д.))
2017-10-27 12:46:13
гаразд. тут не місце для дискуссій на тему розумових здібностей користувачів і мережевого етикету. імхо))
буду мати на увазі...
2017-10-27 12:55:18
Не переймайтеся... Харламова ніхто не любить, апріорі))

Тримайте, краще, музичку в тему:
https://youtu.be/yQZ2CMZxoMs?list=PLaK40upGuRFt1PQSl3st6I7rGy4mBQrEM
2017-10-27 12:59:50
ПРОСТО - ЧУДОВО !!!

2017-10-26 14:57:56

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль??
Регистрация
В прямом эфире
Щиро дякую, Темлана! +++ !!!
Рецензия от:
Эдуард Неганов
2024-03-28 13:53:07
Чаты, форумы дарили эмоции. Значит, были нужны.
Рецензия от:
Вокисон
2024-03-28 13:51:12
Гарно, соковито.
Рецензия от:
Вокисон
2024-03-28 13:48:31
На форуме обсуждают
Іде вуйко Хрещатиком - 

Приїжджа людина. 

Запитує у зустрічних: 

- А котра година? 

Перехожі пробiгають, 

Позиркують скоса. 

Той рук(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 09:59:39
Коли забув ти рідну мову —

яка б та мова не була —

ти втратив корінь і основу,

ти обчухрав себе дотла.


Коли в дорогу ти збирався,

каз(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 08:29:11
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.