Автор: Владимир Старобельский
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-10-22 13:32:48
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Україна,Україна,Україна!
Ти у нас єдина.
І Донеччина, і Львів,
Харків і Карпати,
Для народу України
Ти єдина мати.
І Хмельниччини поля
І Полтавщини земля,
Чорне море і Донбас,
Мариуполь и Кривбас
Й голубі Карпати.
Ти ж така багата!
Звідки ж така доля
Рідна моя мати?
Розбрелись по всьому світу
України діти.
Скрізь шукають заробіток,
Бо не в силах прокормить
Стариків і діток.
Розбрелись по всьому світу
Хлопці і дівчата,
Заростають бур’яном
Осиротілі хати
Берег лівий,берег правий
І Дніпро,і кручі.
Ти ж такий могучий!
Може ти нам скажеш правду
І даси пораду,
Хто ж боліє за народ
А хто його зрадив ?
А Сивий аж посинів :
"Мені соромно за вас
За таких синів,
Й материнську долю.
Продали ви Україну
Й завели в неволю."
Про незалежну Україну
Пісню нам співаєте
Та до того,ще й Шевченка
Дружньо обіймаєте.
Ви ж його,пани,не знаєте,
А бо не читаєте.
Мріяв він,що прийде час,
На долини України
Прийдуть воля й квіти.
В Дикім полі,на Подолі
Заспівають діти.
Що не буде в наших хатах,
Бідних і багатих.
Знаю,вірю,прийде час,
Про який писав Тарас,
Але буде це без вас.
История cоздания стихотворения:
Сказати, що вірш мені
сподобався, все одно, що
нічого не сказати! Я в захваті! Дякую, Тетяно! З повагою , Таїсія. |
Рецензия от: Таисия Бадиленко 2024-03-29 17:01:10 |
Доброго дня, Наталя
Володимирівна! Держіть
переклад: КОРАБЛИИК Той ранок таким був немислимо свіжим, гойдались росинки вздовж стежки сильніше, а поблизу хвіртки цвіли маргаритки, і равлики грілись у ліжечку квітки. А тут, по калюжі, так легко, відважно в далекі краї плив кораблик безстрашно із аркуша ще не старої газети, в якій друкували поеми поети. І сонце яскраве, і вітер попутний вітрило оббризкали вмить перламутром, Світилися в серці відрадні надії, і ранок був свіжим, і купчились мрії. -- Де Ви, Наталочко Володимирівно? Відгукніться! |
Рецензия от: Лисич Валентина 2024-03-29 16:12:04 |
Така приємна подорож. А це моє Не промовляй "помовч, зажди"... Авторский переклад - "Не говорите мне, потом" Не промовляй "помовч, зажди". Ти Прометей в коханні - любий, У дотиках пульсують груди - Трояндами тремтять з жаги. Притулок пташкою знайти, Росою - проліском багнета. Здобуток бути назавжди З козацьким - альфа та омега. Ще вранці скелю віднайти Де провокують в мріях хвилі - Тотем* безодні на стриптиз - чи в тім пророцтво від Сивіли. В день судний скинути корсет - Коханий мій - геть забобони. Світ дивовижний без кордонів, Приникшим біля стоп Скарлет. Не промовляй "помовч, зажди"... *Тотем* - в данному випадку Посейдон. 22. 02. 2022. Не говорите мне потом Потоком чувств, скользящих мимо, Я женщиной хочу стать, милый, Цветущей розой за окном, Синицей в трепетной руке, Сверкающей росой... Стихией, Взрывной и павшей на рубеж, Исполненной казачьей силы. И полусонной на заре Прибой послушать говорливый. Концы ли в воду Пер-Лашез - О нас в пророчестве Сивиллы: В день судный скинуть на скамье С любимым все свои невзгоды - Сей жизни обнуляя коды, Распятых в жаждущей Скарлет. "Не говорите мне, потом"... |
Рецензия от: Сколибог Олег 2024-03-29 16:06:10 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |