Автор: Рошан Али
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-12-24 19:24:19
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Іноді здається, краще б голову на плаху,
Аніж дійсно, аніж дійсно – довгую розплату.
Іноді здається, лучче й господа не знати,
Аніж вірно, аніж вірно – полум’ям палати.
А тоді згадаєш дивний місяць у діброві,
І дівчину – біле личенько і чорні брови.
Як вона то, як вона то злодія чекає,
У хатині, у хатині – ясла колихає.
Іноді приходять думи, ой несамовиті,
Ой недобрі, ой недобрі – кровію обмиті.
Іноді приходять мари – ду́шні, галасливі,
І бороти, і бороти їх немає сили.
А тоді побачиш чисту річку на роздоллі,
І дівчину із веснянками, як ясні зорі.
Що вона то, що вона то долі не картає,
Та й година нестерпима раптом відступає.
История cоздания стихотворения:
Один, услышав,
утвердился... Другой, напротив, обозлился,- Их, к сожаленью, большинство... Иисус собрать детей стремился, А сатана над Ним глумился, Распространяя ложь и зло!.. Так и сегодня происходит. Не научился мир любви!.. Святую Истину находит Душою кроткий в эти дни! |
Рецензия от: Василий Омельченко 2024-03-29 07:39:50 |
Просто чудово! До чого ж мальовнично, з великим почуттям описана звичайна, на перший погляд, подорож! Нових вражень і добрих пригод! |
Рецензия от: Владимир Рудов 2024-03-29 06:50:33 |
Как правдиво!!)) |
Рецензия от: Сніжана Назаренко 2024-03-29 06:00:53 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |