Автор: Рошан Али
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2020-02-02 18:10:57
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Потурбувала – так безпардонно,
Немов патроном все розірвала:
І мою тишу, і мою душу
Пошматувала, розкопирсала.
Й не обізвалась, як же так можна,
Коли безбожно тебе благав я –
Не полишити, не полошити
Отії рани – а ти втікала...
Плачу, плачу, плачу.
Очі чорні бачу:
Чи то чарами влечуть,
Чи то Отче вчать почуть.
Потребувала ходити коло,
Немов та куля у серце встряла:
І наче виджу, і наче суджу,
Але прощаю, а не прощаюсь.
Й не обіцяла любити вічно,
Як іронічно – я ж бо поклявся!
Не хочу жити, хоча б ужити
Слова вузлами, аби ти знала
Вдачу, вдачу, вдачу
Чорних очей лячну:
То з чортами в чан товчуть,
То в священні кущі мчу.
История cоздания стихотворения:
До дня народження Гребінки.
Жизнь, увы, совсем не
странна, Странно мы себя ведём. Нам любовь всегда желанна! Нет в быту — в мечтах найдем... Оценки по стихотворению: Ритм: 5 Размер: 5 Рифма: 5 Метафоричность и целостность образов: 5 Эмоциональное воздействие: 5 Глубина мысли и точность логики: 5 |
Рецензия от: Геннадий Ронжин 2024-03-29 15:22:56 |
Цікавий сюжет. Успіхів Вам, Таісія, творчого натхнення. |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-03-29 15:06:39 |
Так. Якось сказав Господь, одного разу: Якщо Син звільнить вас то істинно будете вільними. Раб поперше це не соціальний стан, це стан душі. Гарний вірш. Дякую. |
Рецензия от: Гром Слобожанський 2024-03-29 14:38:01 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |