Автор: Рошан Али
Тема:Романтические стихи
Опубликовано: 2020-02-14 22:06:56
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Два стебельця

Пов'язались два заплутавшісь стебельця,
Мов спіраллю вщент переплелись.
І росли удвох собі доверху,
І живились навпіл од роси.
Серед непомірних холодів,
Першої морозної весни.

Грілись разом як то дмухав вітерець їм,
Разом дожидались теплоти!
І купались в світочах блаженних,
І цілющим соком налились,
Червоніли палкості обійм –
І розкрили згойдані бруньки.

Одночасно сходили поля зелені –
Інші показалися квітки:
Боязно шукали і для себе
Мальви розмаїтної пори.
А для них стебельця в широчінь
Білі розпустили пелюстки.

Та зростали квіти порізно й далеко,
Черви їли кожного із них.
Спека настелалася пекельна,
Тріщинами чахлої кори,
І межи колючих бур'янів
В'янули стебельця обхопивсь.

История cоздания стихотворения: