Автор: Рошан Али
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2020-09-16 22:50:30
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Івасюку

  Наш хлопчик –
        Райськая душа,
        Із раю –
  В наше хлопченя!
  Світлую голівку!
  Як хоче
        Прагнути душа,
        Здійматись –
  Бачить небеса:
  Світло і надію.

  Мов журавель, і знаєш наче б,
  Що це є птах... а як побачиш
  У небі – Серце завмира
  Од дива... й раєм небеса
  Здаються на хвилину.

  Отих пісень, що знані наче б,
  Ще у думках – він передбачив,
  Із неба – Серцем передав:
  Це диво... Й райськая краса
  Могучая в них лине!

      Небачене побачить –
      Так ліра його плаче!
      Обарвить та означить
      Намагався наче!

  О, скільки музики я чув!
  Без музики оскільки,
  Не можу жити й не живу,
  А удаю но тільки.
  Це сум, це туга, це печаль.
  Це ейфорії миті!
  Із лабіринтів каяття,
  Мов Аріадни ниті –
  Ведуть мене усе життя
  До вічної любові!
  І нути тії душу вчать
  Не загубити промінь!

  Коли кохання колихання
  Обірветься ось-ось:
  І темрява з'їдає...
  І течія змітає...
  Мов колос, мов Коло́с –
  Ось те, останнє основання.
        Я бачу Рай, Я чую Бога,
        Що сіє світочі спасіння!
        Що віє вітром воскресіння!
        І в небокрай іде дорога,
        І улітає в даль тривога,
        Мов сіє міст Месія
        Із зір зібраних звія!
        Й зриває змія з горла –
  Ту кляту кару катування.
  І мій душевний трос
  Об світло зачіпляє.
  І біль не зачіпає
  Душі моєї ось.
  Коли колишеться кохання...

  І позабувши забуття –
  Боязнь отого болю!
  Іще раз починає мчать
  У безкінечність промінь!
  А тії нути обліта,
  Молекулярно звиті,
  Всі сторони того луча –
  Мов органічні ниті.
  Я безліч музики люблю,
  І все в мені сумісне;
  Але себе я оновлю
  У кожній його пісні!

      Означене означив –
      Й ненавмисно наче!
      У барвах я побачив
      Наш клітинний зачин!

  Це епос, лірика ж така,
  Що жило на землі дитя –
       Світлая голівка.
  І чесно, віддано плекав;
  І щиро, в пісні дарував
       Світло і надію.

  Вбили нелюди, вбили!
  Чисту душу погубили!
  Не за боротьбу режиму –
  За любов єдину.
  Катували, шматували,
  Тії пальчики ламали,
  Бо не оспівав "Отчизну" –
  Тільки Батьківщину.

  Най лине, плине віки вічні –
  Той водограй, той рай музичний!
  І най освітить забуття,
  Бо необхідний для життя,
  Немов повітря і вода:
  В землі та хмар взаємодії!

История cоздания стихотворения:

Днями святкували ювілей п'ятдесятиріччя Червоної Рути. Є добрий привід викласти цей вірш)