Автор: туман
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-04-25 05:59:45
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Хто це сказав, що тільки „тут і зараз”?
Хто нав’язав нам цей стереотип?..
По тім жалкую, що колись не склалось.
В душі палає чорний смолоскип.
Не відбулось – у часі несумісне...
Літа минули… в кожного своє.
На зріле серце безнадія тисне,
Дме сірий вітер, спати не дає.
І ніби так, а може ні... – хто знає...
Всередині палає все, горить,
А душу знову чомусь смуток крає:
Так мало щастя – усього лиш мить...
Блукаю… ось минуле та майбутнє,
Що далі буде – глибоко у скрині.
Життя – не лиш пірнання в незабутнє.
Печаль є в ньому й гіркота полині.
История cоздания стихотворения:
О, неймовірно гарно,
Ірочко, описали прихід
весни. Вражає образність,
красива гра слів. Нехай щастить Вам, творчої наснаги. |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-03-28 21:04:57 |
Світла та нескінченна
пам'ять
р.б.Світлані Щира та зворушлива присвята, Юрію, яка не можливо залишити без підтримки З повагою |
Рецензия от: Анна Степанюк 2024-03-28 20:56:32 |
В последней строке, вероятно, случайно не хватает парочки букв - "случившемуСЯ". |
Рецензия от: Владимир Роберта 2024-03-28 20:20:20 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |