Автор: Евгений Мороз
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2024-03-12 12:50:52
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ВТРАТА

Він чекає її щодня,
Щойно очі розплющить зранку.
Наче з'явиться ось на ґанку
І зі співами солов'я
Зійде променем на світанку,
І промовить його ім'я.

Ціла купа старих речей
Бережуть дивовижний запах.
На стільцях і на двох канапах
(Не чекали тоді гостей).
І не зналися ще на втратах
Найрідніших в житті людей.

Привид спогадів не іде,
Все по колу життя гортає.
Він по кроку свій шлях долає
Та не знайде її ніде.
Від стіни до стіни гойдає
Від безсоння лице бліде.

Він не вперше сягає дна,
І не вперше чарівні очі
Врятували його від ночі,
Від бездонних болот вина —
Два блакитних вогня дівочих,
Що забрала собі війна...

Євгеній"Сонце"Мороз

История cоздания стихотворения: