Автор: Олена Кондратюк
Тема:Автобиография
Опубликовано: 2018-02-18 22:26:24
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Бабусина старенька хата.
Маленька хата край села.
Казками й піснею багата,
В ній ненька рідная зросла.
І вишнячок обабіч тину,
Горіх крислатий при вікні.
Цвітуть тут мальви і калина,
Сміються нагідки ясні.
Люблю свою бабусю сиву,
Схиляюсь низько до землі:
За душу просту, не зрадливу,
За труд невтомний на ріллі.
Я завжди їду у село,
У це гніздо спокою,
Коли на душу, щось лягло,
Щоб помовчать з тобою…
Ти заспокоїш враз мене,
А посмішка, як мрія,
Що віру в душу поверне.
Моя свята Марія!
© Олена Кондратюк
История cоздания стихотворения:
Художниця Олена Косінська.
Чудові спогади дитинства! Нехай Вам щастить, Світлано! |
Рецензия от: Сергей Андрейченко 2024-03-28 16:11:11 |
Чудово написали, Едуарде,
майстерно, з присмаком
іронії та філософським
поглядом на
реальність. Нехай щастить Вам під мирним небом, здійснюються найкращі сподівання |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-03-28 16:07:56 |
Дякую, Лесю! Бог бачить і знає всі наші погані вчинки. А нам треба з великою обережністю та увагою ставитись один до одного! Тоді і наша душа залишиться чистою! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 15:47:50 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |