Автор: Олена Кондратюк
Тема:Романтические стихи
Опубликовано: 2018-04-24 09:20:02
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Які диваки: всі ці люди навколо
Вони метушаться, біжать, а куди?
І їм невтямки, що їх біг лиш по колу,
До мрії своєї ось так не дійти.
Не кожен зуміє цю правду пізнати
Сказати собі: – Зачекай, зупинись!
Забути про біг і навчитись кохати,
Не варто життя відкладать на колись.
Життя килимок, він як долі дарунок
У нього свої почуття ти вплітай,
Щоб було чим ткати на нім візерунок
Достатньо ниток ти собі назбирай:
Червоних, блакитних і жовтогарячих,
Ще може зелених відтінків додай,
Веселку-життя, як в малюнках дитячих
Про що тоді мріяв тепер пригадай.
Бо ж барви завжди камертон свого часу
Вони допоможуть дістатися мрій
І від почуттів вже нема тобі спасу
У цьому зізнайся собі ти і їй.
Сьогодні скажи їй: Тебе, я кохаю!
Ти в серці, думках простір весь зайняла,
Що буде в нас завтра, того я не знаю,
А нині, ти крила мені надала!
История cоздания стихотворения:
© Олена Кондратюк 14.04.2018
© Художниця – Олена Косінська
Спасибо, Рейчел, за
откровение души. Пусть
Вам повезёт, за ваше
терпение и любовь к
жизни! Мой первый лайк
Вам в поддержку! Стиха проникают в душу и сердце! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 11:56:17 |
Восторг и свобода, И жизнь и природа, И девочка Ваша, Наверно Наташа!? |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-28 11:48:43 |
Спасибо, Алексей! Раньше сам об этом думал, но тогда некогда было с этим разбираться. Сейчас вот улыбаюсь Вашей шутке! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 11:45:12 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |