Автор: Антон Задикиян
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-03-03 10:55:01
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Завжди є

Завжди є те, про що ти шкодуєш
Завжди є те, що могло бути краще
Завжди є те, про що ти нервуєш
Завжди є те, що у серці боляще.
Коли ти збагнеш, що треба інакше,
Буде вже пізно, десь треба пом´якше.
Десь треба не дати себе подолати,
А десь нахилитись і просто мовчати.
Якщо ти вважаєш, що ти неправий
Краще помовч, у вогонь більш не лий.
Іноді просто треба просити, просити
Прощеня, простити й любити.
Якщо ти збагнеш, якщо ти відчуєш,
Що час вже настав,дій, а потім почуєш.
Погано чи добре, уже не важливо
Головне, зробив так, як душа повеліла.
Навіть якщо мільйони осудять,
Є хтось один, хто завжди тебе любить.
Він не зважає на твої неудачі,
І неваживий твій суспільний стан,
Не треба грошей твоїх, лиш задача,
Він із тобою просто так.
Хоч дуже важко в усе це повірить,
Та є десь людина, яка душу довірить.

История cоздания стихотворения: