Голосування №1 (ВМ-5)

3 бали (зміст - 1, мова - 1 (це авансом), рими - 1, розмір та ритм - 0)

Зміст - 1:
Вважаю текст змістовним. Обмеження в 32 рядки не виконане, але не буду чіплятись до цього.

Мова - 1:
Раджу не писати всі рядки з великої літери, читабельність погіршена.
"Я зустріну світанок аж ген на краю балюстради. " - не бачу тут доцільності застосування "аж ген". Це для дуже великих відстаней.
"Той туман огортає будинок, мов древній злий змій. " - особисто я вважаю "древній" русизмом. "Стародавній", але це не врахую. Однак, відчуття російського акценту в тексті суттєво присутнє.
"Правий бік від перил - вхідні двері на поверх останній." - перил - билець. Сама фраза побудована неякісно. З правого боку...
"І ось-ось у них з'явиться сторож із вигуком: "Стій!"." - з останнього поверху чомусь сторож з'явиться? Чи звідки? Якась вимучена семантика, але не врахую. Крапка в кінці зайва. Недоречне застосування "із", в даному випадку русизм.
"Я здригнусь на миттєвість, і знов відновлю рівновагу. " - на мить, кома помилкова. Семантично теж проблемна фраза. Для того, щоб зв'язати семантику слів "здригнусь" та "відновлю рівновагу", замість "здригнусь" мало бути "похитнусь". "Здригнусь" - "содрогнусь" російською, семантично підходить дуже слабко.
"Я стою на краю недарма. Я душею лечу!" - в даному контексті я вважаю "я душею лечу" неякісною мовою.
"Перший промінь яскравий ковзне по вершинах хмарин. " - не критично, але "вершини" до хмарин не дуже вдало підходять, хоча це й можливо. Все ж таки гори доцільніші у випадку застосування поняття вершини, а не хмари.
"Сторож наче десь зникне. А сонце всміхнеться премило, " - премило - русизм.
"І я раптом зостанусь з собою один на один." - чому раптом? За "сценарієм" так і мало бути.
"Відштовхнусь від перил і, зависнувши в горизонталі," - перил - билець, перша кома - помилкова.
"І, мабуть, у цю мить ще подумати встигне," - я не бачу, до чого тут слово "встигне".
""Кажеш, вибачте?" - сторож гукне гучно, владно і грізно. -
"Ти мене, харцизяко, ще б трохи, й довів до біди!" - погане оформлення прямої мови.
"ще б трохи, й довів" - кома зайва.
"І з цим словом він виллє на мене відерце води:)" - хіба слово було одне. Не той випадок застосування. Звідки взялось відро води?
"У цих римах - мораль. Коли ти у думках все літаєш," - слово "все" у фразі зайве.
Що за така мораль у останньому катрені я так і не зрозумів, але не врахую це.

Рими - 1:
Частково точні (хоча надто багато пар однорідних за частиною мови), частково приблизні, частково відсутні взагалі, наприклад: людей-приведе.

Розмір та ритм - 0:
Цей сегмент у вірші особливо невдалий. Системне викривлення наголосів у словах задля витримування ритму. Але ж я особисто, наприклад, не буду читати, викривляючи ті наголоси. То ж маємо те, що маємо - системні порушення розміру та ритму. Я навіть не став ретельно перевіряти весь текст, тільки поверхнево (вибачте за це). Якщо не витримана навіть кількість голосних у рядках, про високу оцінку за розмір мова вже не йде.
В якості базового розміру взято 5-стопний анапест, як я розумію. Але рядки занадто довгенькі, отже, як на мене, мелодійність тексту суттєво постраждала. Однак, це не врахую.
Виправлю правопис для автора, там, де можливо. Позначу лише деякі фатальні проблеми з розміром:

16 г. !-!--!-!!!-!--!- Я зустріну світанок аж ген на краю балюстради.
15 г. !-!--!--!!!!--! На вершині висотки — балкон. Я на ньому стою.
16 г. !-!!-!--!--!--!- Там, внизу, зовсім скоро почнуться наради й паради.
15 г. !!!!-!!-!!-!!-! А що я? А мені все одно. Я стою на краю.

16 г. !-!--!-!!--!--!- Крок ліворуч — провалля, що тане в ранковім тумані.
15 г. !-!--!--!-!!-!! Той туман огортає будинок, мов древній злий змій.
16 г. !-!!-!-!!-!-!-!- Правий бік від перил — вхідні двері на поверх останній.
15 г. !-!!!!---!!!--! І ось-ось у них з'явиться сторож із вигуком: «Стій!».

16 г. !-!!-!-!!--!--!- Я здригнусь на миттєвість і знов відновлю рівновагу.
15 г. -!!-!!--!--!!-! Зроблю вигляд, що крику того взагалі не почув. (викривлення наголосу в слові "зроблю")
16 г. !!!--!--!--!--!- Я не просто собі влаштував небезпечну розвагу.
15 г. !-!!-!--!!-!--! Я стою на краю недарма. Я душею лечу!

16 г. !-!-!!--!--!--!- Зовсім скоро з-за обрію з'явиться денне світило.
15 г. !-!--!--!!-!--! Перший промінь яскравий ковзне по вершинах хмарин.
16 г. -!!-!!-!!--!--!- Сторож наче десь зникне, а сонце всміхнеться премило
15 г. !!!--!--!--!!-! і я раптом зостанусь з собою один на один.

16 г. --!!-!!-!-----!- Відштовхнусь від перил і зависнувши в горизонталі,
15 г. -!!--!!-!!-!--! твердим кроком піду по стіні я назустріч землі. (викривлення наголосу в слові "твердим")
13 г. !!!!-!---!!!- Крок, ще крок. Від балкону відходжу все далі. (три голосних не вистачає)
15 г. !-!-!!--!!-!--! Ще секунда — і я розчинюсь у ранковій імлі.

16 г. !!-!!-!-!!-!--!- А що сторож? Мабуть, на якусь там секунду застигне,
15 г. !-!--!--!!-!--! Потім, голосно скрикнувши, він до перил підбіжить
13 г. !!-!!!!-!--!- і, мабуть, у цю мить ще подумати встигне, (три голосних не вистачає)
15 г. !--!-!--!!-!!-! що бездиханне тіло моє на землі вже лежить.

16 г. !-!-!!--!!-!--!- Гляну вгору і посмішка вмить на обличчі розквітне.
15 г. !---!!--!--!!!! Мовлю сторожу: «Вибачте, що поводив Вас за ніс.
16 г. -!!--!--!--!---! Мені поверхом нижче замовлено вимити вікна. (викривлення наголосу в слові "мені")
18 г. !-!-!!--!!-!!!---! Це робота, а не суїцид. Ось канат. Так, я — промальпініст!» (три голосних зайві)

16 г. !-!---!-!!-!-!!- — Кажеш, вибачте? — сторож гукне гучно, владно і грізно.
15 г. !-!--!-!!--!!-! — Ти мене, харцизяко, ще б трохи, й довів до біди!
16 г. !-!-!!-!--!!!-!- В мене серце, між іншим, не кам'яне і не залізне!
15 г. !!!-!!-!-!-!--! І з цим словом він виллє на мене відерце води.

16 г. !!!--!-!!!-!!-!- У цих римах — мораль: коли ти у думках все літаєш,
15 г. !----!--!-!!--! бавлячись почуттями сторонніх (та й рідних) людей,
16 г. !!!--!--!--!--!- то не скигли, коли справедливо отримати маєш.
15 г. --!-!!--!--!--! Покарання, що до покаяння тебе приведе.